Нахабність російських опозиціонерів шокує

Російська опозиція вже зараз має претензії на кошти партнерів України та заморожені активи російської держави і олігархів.

Ця історія точно про негідність та бажання отримати повний профіт від програшу кремлівського режиму в середньо терміновій перспективі, але дуже високою ціною для українського народу. Мене, звісно, дивує і місцями шокує наглість, але вона притамання саме класу політиків, які не змогли нічого вдіяти в своїй країні, потім поїхали до комфортного Заходу, а згодом почали масштабну кампанію просування в м'якій формі, але антиукраїнський наративів.

Вони не виправдовують власного диктатора, звісно, але заперечують потребу широкого спектру санкцій та, в більшій мірі, відповідальності за дії всієї держави проти України та її народу.

Ось це повідомлення від члена команди Навального не є новою тезою, але вона з-поза кабінетів європейських та американських політиків пішла в публічний простір. Оцініть ступінь цинізму: Потрібен план Маршала і для України, і для Росії, щоб ніхто не залишився ображенним.

Публічний опозиційний клас ставить на один щабель страждання та потенційну допомогу народу України і РФ.

Ця риторика про «однакові народи», які страждають від режиму однієї людини, що не відповідає дійсності. Ця риторика про те, що кошти з заморожиних та згодом конфіскованих активів потрібно направити не на відбудову знекровленої України, а кинути в болото російської бездонної країни, суспільство якої в своїй більшості підтримує агресію.

Ця риторика про те, що наше майбутнє буде пов'язано з ними й надалі на віки.

Але найгірше, що вони лякають світ тим, що програш у війні з Україною зараз, як і після Першої Світової, спонукатиме росіян, як в свій час німців, розпочати ще більш масштабну агресію проти всього світу. Але це жорстка маніпуляція, яка теж спонукає до роздумів на тему «збереження обличчя», але не стільки путіна, як росіян.

Насправді ж, приниження вже відбулось під час Холодної війни, в результаті якої розпався Радянський Союз. Сьогодні ми є свідками непокараного зла тоталітартного режиму. Друга світова за паралелями 20 століття відбувається зараз.

Доки ми це не пояснимо світу, на жаль, доведеться тонути у цій псевдо опозиційній риториці, яка все більше загрожує українському виживанню, відбудові та розвитку.