Не можна гнобити 300 років мову, витісняти її всіх зі сфер, а потім питати: і де ваша українська мова?

Основний міф про мовний закон у сфері обслуговування:

«Людям заборонять обслуговуватись російською».

Ні не заборонять.

Пункт 3 статті 30 цього закону чітко вказує, що за бажанням обох сторін обслуговування може відбуватися будь-якою мовою.

І так воно і буде в частині закладів Одеси чи Харкова наприклад.

При цьому з кущів не буде лунати кулеметна черга і в концтабір нікого тягнути не будуть.

Але не може бути здоровою ситуація, коли ти хочеш в Україні отримати сервіс українською, і не можеш.

Закон просто вимагає перший контакт робити українською. І все.

Це нормально і прийнятно.

Чому потрібен цей закон?

Для того щоб дати українській мові шанс. На розвиток та розповсюдження.

Бо не можна гнобити три сотні років мову, витісняти її зі сфер культури, політики, освіти, економіки. А потім питати: ну і де ваша мова? Нею тільки в селі говорять.

Саме так відбувалось із українською.

І зараз українській мові потрібна фора, щоб надолужити втрачене, розвинутись і стати мовою усієї країни.

Тому що мова – це наш захист від агресивної культурної та військової експансії Росії.

І те, як це питання зараз викручують Медведчук та інша проросійська погань – вчергове доводить правильність таких кроків.

Здається, це очевидно. Але варто ще раз проговорити.