Коли ЗСУ проламають оборону Росії

Активність Путіна останніми днями зашкалює.

«Воїнкорам» він розповідає про небувалі успіхи на фронті за три дні, ураження «центрів прийняття рішень у Києві», «знищення сотень танків», на економічному форумі розповідає як все добре в економіці, не забуваючи розповісти про «держпереворот у Києві», на зустрічі з африканськими друзями демонструє папери з підтвердженням бажання миру, а також, як всі ці роки його весь час обманювали.

Він виправдовується та декларує бажані успіхи за дійсність, яка вкрай різниться із заявами.

Робить він це через те, що не все так гладко йде на фронті, а Сили оборони ще нічого серйозно не починали, хоча, м'яко кажучи, легко не доводиться тим, хто зараз у бою.

Підтягнувши оперативні резерви, противник намагається контратакувати, маючи намір не давати нам просуватися, щоб заяви про «успіхи» у високих кабінетах Кремля хоч якось звучали.

Сили оборони перемелюють оборону супротивника, завдаючи йому таких втрат, що у російських військових штабах хапаються за голову. Вони розуміють, куди це все рухається, але нічого вдіяти не можуть.

Ця складна фаза нашого контрнаступу ще якийсь час триватиме, після чого оборона супротивника почне хрумтіти.

Там її й проламають наші ударні підрозділи, що у резерві.