Теракт в Краматорську довів, що Путін справжній ворог російськомовних

Ще у ввечері 27 червня, коли був зруйнований черговий «центр прийняття рішень» у вигляді піцерії в Краматорську, російські ЗМІ почали негайну операцію прикриття цього злочину.

Чи не першою версією було, що це знову зробили українці за допомогою «Storm Shadow, ну або французького SCALP, які відхилилися від цілі».

Насправді, це, звісно, був «Іскандер» (про що одразу повідомила нацполіція України). Вже наступного дня і МО РФ визнало «удар по місцерозташуванню ЗСУ, а також іноземних найманців у Краматорську».

Таким офіційним чином нова спроба (перша була після потрапляння «Точки У» в місцевий вокзал) просунути тему із «черговим самообстрілом Краматорська» у пропагандистів вщухла.

Кількість загиблих внаслідок нового удару по цьому українському місту перевищила десяток осіб (серед яких троє дітей). Рахунок поранених іде на декілька десятків.

На даний час це найбільша кількість постраждалих та загиблих з 14 січня, коли російська ракета влучила в житловий будинок у Дніпрі.

А два тижні тому був удар по мирних мешканцях Кривого Рогу, який в Москві видали за «ракету ППО ЗСУ, яка впала у двір. Внаслідок чого стався вибух газу, що призвів до трагедії, відповідальність за яку Київ намагається вчергове перекласти на Росію».

Тепер, як бачимо, МО РФ вже й не приховує свій черговий терористичний акт проти дітей, жінок, іноземних журналістів та волонтерів. Хоча, як і раніше, бреше, що атакує виключно воєнні цілі.

З цього приводу, відзначимо, що «захист російськомовних» був одним з головних аргументів російського вторгнення в Україну ще з 2014 року.

Цікаво, що рівно 9 років тому Путін у зверненні до Ради Федерації РФ наказав скасувати постанову про використання російських військ на території України, пообіцявши при цьому «і надалі захищати ту частину українського народу, яка відчуває свій зв’язок з Росією».

Через відсіч, яку з того часу давали українці, жага до «захисту» у Путіна тільки зростала. Разом із кількістю обстрілів та потужністю озброєння, з якого вони здійснювалися. Зрештою, це перетворилося у суцільне руйнування саме південних і східних (де проживає основна кількість російськомовних громадян) регіонів України.

Карта України, на якій показано жертви серед цивільного населення, зафіксовані НУО Acled з початку конфлікту 24 лютого 2022 року

Карта жертв серед мирного населення України з 24 лютого 2022 року свідчить, що абсолютна їх більшість припадає саме на так звані «російськомовні області» України – і чим більший діаметр кола (і чим більша кількість цих кіл), тим більше жертв.

Зауважимо, ці оцінки кількості жертв від організації Acled (вона відстежує конфлікти по всьому світу) нижчі, ніж українські, ООН (або інших інституцій), і не враховують наслідки, наприклад, знищення Каховської ГЕС, і звісно, останнього удару по Краматорську. Але загальну картину «захисту російськомовних українців» з боку Путіна дає.

На річницю масштабного вторгнення були оприлюднені результати опитування, за яким частка тих, хто спілкується виключно українською у повсякденному житті, зросла до 71% (у 2021 році таких було 64%). Зараз кількість таких, звісно, ще більша.