Спалах над Києвом. Чому влада має інакше реагувати на подібні ситуації

Спалах над Києвом показав, що хоча в нас і воєнний стан, не всі події мають коментувати військові і керівник офісу президента. Тим більше, не одразу. І не завжди їхні коментарі, подані оперативно на догоду соцмереживній публіці, відповідають дійсності.

Якщо по-простому – Єрмак і Попко зі своїми заявами про «супутник НАСА» влучили пальцями в небо, у якому в цей час згорів достатньо пересічний болід/метеор.

Навіщо вони це зробили – інше питання. Напевно, намагаючись швидше зреагувати на існуючий запит авдиторії і залишитися критими ньюзмейкерами. Але тим самим підважили вагу всіх коментарів і пояснень, які дає військово-політичне начальство про події нашого непростого сьогодення.

Так, не всі заяви військових – істина в останній інстанції. Іноді вони мають на увазі власні цілі – важливі, але не обов'язково пов'язані з вичерпним правдивим інформуванням. А іноді – ці заяви робляться не подумавши, без достатньої обізнаності й поінформованості. У цьому випадку доктрина «завалити п***ки» придатна не лише для пересічних диванних коментаторів.

У будь-якому разі, спалах над Києвом усіх нас ще раз вчить, що перш ніж щось писати і заявляти в інтернетах, варто подумати і спробувати розібратися. Якщо це не меми, звісно :)

На мапі – кількість подібних спалахів у світі у 1994-2013 роках, поки в Україні не почався великий движняк. Менших чи більших, удень чи вночі