Війна вже завершена? Як пояснити відродження політичних інтриг

Оці рішення про масові зміни в силових структурах, зокрема і зі звільненнями нібито більш-менш ефективних керівників МОУ і ГУР, показують нам, що на зміну воєнному порядку денному потроху приходить звичний політичний розклад.

Виходить так, що війна, лінія фронту начебто застабілізовані. Безпекова ситуація, яка склалася після (майже) року воєнного стану, сприймається як надійна і тривала. Тож тепер можна знову втілювати експерименти і перерозподіл потоків у межах монобільшості.

Пробувати інтриги з кадровими перестановками при так само короткій, як і раніше, лаві запасних. Прокручувати операції зі «зливами» через ЗМІ, коли одні підсиджують інших, другі при цьому все одно недоторканні, шості переживають за свої рейтинги, але до реальних судових вироків так і не доходить. По третьому колу об'єднувати-роз'єднувати міністерства. Пускати з ОП пробні кулі – дивись, так і головнокомандувача ЗСУ можна буде змінити. А самим ще більше зацементуватися у владі без виборів.

Це могла б бути навіть хороша новина – повернення до «політики мирного часу».

Але час все-таки не мирний. Воєнний стан і його виклики ніхто не скасовував. Запас міцності в нас не настільки великий, щоб так рано починати «мирні ігри». І якщо вже йдеться про відповідальність, то вона мала б бути для всіх.

Хз, у мене ще немає чітких висновків про все це, і до чого воно приведе.

Вводних багато, але здається, нинішня кадрова чехарда в комплексі зробить нас слабшими. А отже, вона вигідна ворогам зовні.