Чому польські фермери обрали кордон України?

Шабаш на україно-польському кордоні продовжується. Викликаючи супер негативні емоції українців. Які спрямовуються або на всіх поляків. Не справедливо. Або на українських дипломатів. Ще більш не справедливо.

Українська сторона рада була б щось зробити. Але фізично не може. Бо у протестувальників немає проблем з Україною. І вимоги в них не до української сторони. І навіть не до польської влади. То ж шукати домовленість з польським урядом марно.

То в чому ж проблема? В чому проблема польських фермерів?

Є дві основні проблеми. Перша – то ціна. За останній рік ціна на зерно і кукурудзу на світових ринках впала на 30 відсотків. І зараз знаходиться десь на рівні 2021 року. Ще до того, як світ поринув у рекордну за 40 років інфляцію. І це ціна не на ринку під Краковом, на який раптом потрапило українське зерно. Ні. Це ціна на світовому ринку. Одна єдина на весь світ. І транзит українського зерна через польську територію на цю ціну мало впливає.

Друга проблема – зелений перехід. А саме боротьба зі зміною клімату і порятунок навколишнього середовища. Ґрета Тунберг і Ко в дії. Сільське господарство в ЄС має відмовитись від ефективної хімії (захисту рослин) і перейти на біометоди. А це менш ефективний і більш дорогий метод.

І фермери по всій Європі протестують проти цього. І вимагають більше дотацій. Не від Києва. І не від Варшави навіть, а від Брюсселя. І ці протести набувають різних, але завжди дуже радикальних форм.

І все це накладається на проблемну модель аграрного ринку Європи і особливо Польші. Де сільське господарство не бізнес, де як в Україні і фермери і аграрні підприємства побільше, заробляють грубі гроші. Ні. Це соціалка. Де люди отримають дотації. Просто щоб вони сиділи в селі і не їхали в місто. І байдуже, що вони не ефективні і не конкурентні. Просто хай сидять.

Пам’ятаєте, як українські популісти всі вуха прожужжали про супер польську модель аграрного бізнесу. Де є більше мільйона фермерів.

І от обличчя цієї моделі. Рагулі на дотаціях, що з посмішкою висипають українське зерно з вагонів. Отаке обличчя української аграрки ви б хотіли бачити?

Тому проблема не в поляках. Проблема в соціалізмі і в цілій соціальній групі паразитів, який він породив. І ці паразити будуть битися за свої гроші. Бо вони не здатні, на відміну від українських аграріїв, заробляти гроші без дотацій.

Чому кордон України? По-перше, це ефективно. Їх же вимоги адресовані Брюсселю. Вони знають, що для влади ЄС підтримка України – то пріоритет. Тому б'ють, куди боляче. Ну і російський вплив, звісно. Росіяни не можуть створити протест. Але росіяни завжди використовують наявні проблеми в системі щоб тиснути. І вони з допомогою своїх агентів і корисних ідіотів намагаються спрямувати цей протест проти України. Бо якщо 10 відсотків американців вірять, що Земля пласка, то чому б частині не освічених людей з польського села не повірити в «українську змову». І одночасно росіяни намагаються викликати ненависть українців до поляків. Та сама картинка з висипанням зерна під камеру – це якраз удар по психіці українців. Знають, куди бити. Знають, як провокувати. І не розумно з нашого боку вестись на ці провокації.

І ні, поляки не закуповують російське зерно. Польща в принципі експортер зерна, їм не потрібен імпорт космічного обсягу у 12 млн тон. Це фейк, який чомусь підхопили багато хто в Україні не перевіривши цю інформацію на критерій відповідності здоровому глузду.

Чому поляки не виступають проти? Поляки – не фермери. Та сама історія. У вас в країні більше мільйона цих фермерів на дотаціях. У них є сім ї. Друзі. Це дуже багато народу. Тому ви не будете виступати проти. Навіть якщо їх методи вам не подобаються. Тим більше на Заході завжди поважають право соціальних груп на боротьбу за свої інтереси. Чи ви думаєте, що парижанам подобається, коли французькі фермери закидають Париж багном? Звісно ні. Але для французів право на протест за свої права важливіший за все. Та сама історія з поляками.

То що робити українцям? Звикати. В ЄС таке постійно. І вступ України в ЄС буде супроводжуватись такими шабашами. Від цього нікуди не подітись.

По друге, через Польщу йде лише 5 відсотків від українського аграрного експорту. Розумно було б перенаправити ці обсяги. Щоб нічого не вести через Польщу. І тоді створювати проблеми на кордоні у польських фермерів не буде приводу.

А головне – зберігати холодну голову. Не давати росіянам спровокувати ненависть до Польщі і поляків. Не давати козирі проросійським силам в Україні, які будуть мімікрувати під євроскептиків.