«Кухар Путіна» досі має козирі у переговорах із Путіним. Які саме

На другий тиждень після бунту вагнерівців на чолі з євгенієм пригожиним російські федеральні медіа, які раніше оспівували цього персонажа, почали відверто його «мочити». І йдеться не лише про публікацію кадрів обшуків у його особняку з акцентом на розкіш, перуки, зброю та інше. Розгортається серйозна кампанія з дискредитації пригожина.

Теперішні дії рано чи пізно мали відбутися. Нагадаю, що приблизно з жовтня 2022-го по травень 2023-го в рф на тлі відсутності успіху її збройних сил на фронті активно, можна сказати, піарили ПВК «Вагнер». Основними ініціаторами цього процесу були власне структури пригожина – медіагрупа «Патріот» (нині нібито відібрана у пригожина) та пов’язані з нею телеграм-канали.

Для інших пропагандистів, на тлі відсутності інших успішних новин, питання висвітлення війни в ракурсі подачі позитивної повістки стояло гостро. Тому вони схопилися за той контент, який пропонували пригожинські медіа. Тим більше, що пригожин першим заявляв, фактично монополізував інформацію про захоплення Соледара, а потім і Бахмута.

Внаслідок цього в російського суспільства створювалося враження, що є «талановитий воєначальник» пригожин, який може реалізовувати поставлені завдання. Це контрастувало з інформацією про те, чого змогло досягти міноборони шойгу.

До того часу, поки пригожин був у обоймі, поки він критикував шойгу і герасимова, але залишався одним з командирів того, що росіяни називають «сво», таку ситуацію можна було терпіти. Однак після маршу вагнерівців на москву, коли кремль вибрав шлях скоріше ескалації та відсутності прямих домовленостей з пригожиним, продовження подібної провагнерівської інформаційної кампанії ставало небезпечним. На тлі відсутності успіхів у російської армії далі створювати шлейф умовного переможця за пригожиним, який перебуває в умовній опозиції до російської верхівки, було ризикованим. Причому вже не лише для міноборони, а й для путіна.

Тому цілком логічно, що розгорнулася кампанія шельмування пригожина. І зараз ми бачимо тільки її початок. Далі це лише набиратиме обертів.

Витискаючи пригожина з громадського простору, рф, однак, неспроможна замінити пригожинські структури. І йдеться не лише про ПВК, а й про медіаприсутність за кордоном. Адже пригожин має кілька радіостанцій на Африканському континенті, які ведуть мовлення мінімум на 10 країн. Крім того, він має широкі політтехнологічні міжнародні зв’язки. Той самий радник з нацбезпеки президента Мадагаскару – політтехнолог пригожина.

Бойові підрозділи, охорона тих же видобувних активів російських компаній, власний геологорозвідувальний бізнес... У цьому пригожин має статус якщо не монополіста, то точно – ключового гравця в Африці. І миттєве зникнення пригожина з цієї формули створює певні ризики. Він це чудово розуміє. І зараз, схоже, між ним та кремлем йде торг за Африку та за пригожинське майбутнє.

Тому інформація, що йде з рф про пригожина, має різноплановий характер. З одного боку – обшуки його маєтку, вал критики від пропагандистів, що швидко перевзулися. З іншого – пригожину повертають усі раніше вилучені гроші та збираються повернути нагородний пістолет.

Тож наразі триває процес торгу.

Вийшовши 26 червня у публічний простір, пригожин дав зрозуміти, що може бути присутнім в інформаційному полі. Але станом на сьогодні, швидше за все, не хоче виводити процес на рівень ще більшої конфронтації. І для початку вирішити питання з африканськими, можливо, ще з якимись договірняками. Не випадково лукашенко визнав, що на даний момент (станом на 6 липня) пригожина в Білорусі немає – він знаходиться в рф.

При цьому списувати його з рахунків, вважаючи, що він уже не впливатиме на російський порядок денний, я вважаю, поки що зарано.