Битва за Україну буде у повітрі

Якщо виходити із офіційної версії, що основною ціллю цих ударів російських військових було саме летовище в Старокостянтинові та наші пілоти, то можна лише уявити, до якого рівня протидії ЗС РФ готуються на момент, коли небо України почнуть захищати перші F-16.

Протягом останніх 1,5 діб росіяни провели аж 4 хвилі атак, ціллю яких ймовірно була інфраструктура нашої військової авіації: 1) спочатку 3 ракет «Калібр»; 2) потім 36 крилатих ракет типів Х-101/555 із 12 бомбардувальників Ту-95МС, 3) наступним кроком – одразу чотири «Кинжали», і 4) завершальним актом – вісім «Шахедів».

І тут насправді з однаковою ймовірністю можуть бути два варіанти – або російські військові побудували настільки складний і багатокроковий план, але не зробили поправку на невдачу на кожному з етапів, або ж якраз навпаки – удар вийшов у 4 хвилі саме тому, що росіяни завдяки своїй агентурі та покращенню навченості персоналу «ВКС РФ» зуміли зробити необхідні поправки, та підняли в бій МиГ-31К з «Кинжалами» та розрахунки з «Шахедами».

Тим більш, що останні пару тижнів аж надто звучали повідомлення від СБУ про те, що наші спецслужбісти піймали чергового російського агента, який шпигував за нашою авіацією.

Ну і раз на те пішло – частота відлову рашистських «коригувальників» є найбільш надійним критерієм, що ЗС РФ в найближчий час готують черговий масований ракетний удар вглиб території країни. Не дякуйте, як то кажуть.

Окремий цікавий момент полягає ще в такому – схоже, між родами військ ЗС РФ, які мають власні далекобійні ракети, почало з’являтись щось типу розмежування за «секторами відповідальності».

Для ударів по прибережній інфраструктурі Одещини використовуються переважно саме сили та засоби ЧФ РФ, тобто кораблі з «Калібрами» та комплекси «Бастион» з ракетами П-800 як складова військ берегової оборони.

Ну а стратегічна авіація «ВКС РФ» взялась бити по військовій інфраструктурі для нашої авіації.

В такі моменти завжди виникає питання про актуальні темпи виробництва ракет на потужностях російського ВПК.

На початок липня 2023 року Генштаб заявляв цифру в 100 далекобійних ракет усіх типів на місяць, зокрема орієнтовно 30 ракет «Калибр», 10 балістичних ракет до ОТРК «Искандер» та загалом 60 ракет повітряного базування, зокрема Х-101 (орієнтовно 40 одиниць) та «Кинжал».

Але тут саме той момент, коли став важливим не тільки показник по запасам ракет у росіян та можливостям по виробництву, але й спроможності рашистів вести розвідку та відповідно вдосконалювати планування операцій.

Бо це учора був дуже специфічний момент, коли велика кількість дозвукових КР зуміла пролетіти крізь «сліпі зони» нашої ППО майже по всій території України, із розворотом на Львівщині в сторону Хмельниччині, і уже там в наших зенітників виникли технічні можливості позбивати по-максимуму ці всі рашистські «изделия».

Ще один дуже специфічний момент полягає у тому, що коли офіційні коментатори говорять про те, що F-16 дуже потрібен саме як додатковий засіб ППО, то вони насправді не гіперболізують.

Ці літаки від американців нам справді потрібні в першу чергу саме як додатковий сегмент протиповітряної оборони, який зможе перекривати «сліпі зони» між радіусом перекриття наших ЗРК.

Різні добрі люди, коли звертають увагу на те, що наші партнери ще якимось дивом знаходять додаткові NASAMS, або ж США для відновлення з різних джерел знаходять ЗРК MIM-23 Hawk, то це має привести до збільшення щільності зенітно-ракетного покриття нашої ППО. Але на жаль ні, на таке поки сподіватись підстав нема.

Бо проблема того, що до радянських С-300 та ЗРК «Бук» вичерпуються зенітні ракети радянського зразка – вона як дамоклів меч висить уже тривалий час. І з огляду на те, наші західні партнери докладають величезних зусиль, щоб зберегти уже наявну щільність нашої ППО. Буквально «бігти чимдуж, щоб залишатись на місці».

Окремо по F-16, і як рухається їх передача для України. Коли різні західні ЗМІ починають давати повідомлення в ключі «дозвіл не дали, графік навчання не написали», то таке треба просто приймати до уваги, запити холодною водою і ніяк не реагувати.

Бодай тому, що в процесі навчання пілотів й техніків на F-16 для України, та передачі цих літаків для нас уже дуже гостро працюють одразу два фактори – колективна військова таємниця (наша та партнерів), і взагалі-то комерційна таємниця (неочікувано, але факт).

Справа ж не тільки в тому, що увесь ланцюжок по F-16 потрібно захистити від росіян.

В цьому процесі взагалі-то є як мінімум два недержавні підрядники – Lockheed Martin та приватна військова компанія Draken International (яка наприклад даватиме інструкторів для навчання наших льотчиків), і ці два суб’єкти ну дуже уміють зберігати власні операційні таємниці (навіть якщо мова про настільки важливе питання, як авіація для України).

Тому якщо для збереження операційної таємниці потрібно буде постійно писати, що у питанні F-16 для ЗСУ кінь досі не валявся, значить західні ЗМІ це і робитимуть.

Головне, що Пентагон уже зробив необхідний спойлер про те, що F-16 можуть бути передані Україні навіть раніше початку 2024 року (навіть якщо цей спойлер у нас пропустили).

Літо – то така млосна пора, коли складно заглядати наперед далі, аніж поточний момент.

Але уже зараз потрібно готуватись до зими, яка обіцяє бути не простішою, аніж попередня. Якщо у британців проти німців у повітрі була «Битва за Британію», то у нас – «Битва за Україну» у повітрі проти рашистів.