Чи треба Україні власний флот?

В нас нема іншого вибору, аніж будуватиме саме повноцінний та збалансований флот.

Постулат про вразливість сучасних кораблів перед сучасними протикорабельними ракетами працює не на всі 100%, м’яко кажучи.

Бо з однієї сторони, є втоплений «Нептуном» крейсер «Москва» і знищений сухопутною «Точка-У» десантний корабель «Саратов» в національному панегірику.

А з іншої сторони, досі жоден з російських кораблів класів «фрегат» та «корвет» з ракетами «Калибр» досі втопити не вдалось, атаку «Нептуном» на фрегат «Адмирал Эссен» краще назвати уже «пропедевтичною», корекції після якої й дозволили результативно атакувати «Москву».

І навіть більше того – росіяни поступово вводять в стрій ЧФ РФ ще +3 корвети проекту «Каракурт» з «Калібрами», які начебто планується розмістити в тимчасово окупованому Маріуполі.

Україна уже має дешевий «москітний флот», і це якраз ті самі «катери-камікадзе».

Так, з їх використанням поки що не вдалось втопити жоден з кораблів ЧФ РФ, скоріше – пошкодити наприклад знаковий «Иван Хурс». Але з іншої сторони, істинне призначення «москітного флоту» полягає саме в тому, щоб своїми активними діями примусити флот ворога відмовитись від активних дій, і якомога міцніше «закритись» в своїх базах.

Що власне зараз у росіян й відбувається, бо вони більшу частину кораблів під «Калібри» перевели взагалі в Новоросійськ, і більшу частину цих плаводиниць намагаються закамуфлювати, наче німецьке крігсмаріне в Другу світову.

Те що в нас намагаються називати «москітним флотом», тобто штурмові катери з озброєнням малого радіусу дії для прибережних районів – це насправді не «москітний флот», і для захисту морських комунікацій точно не допоможе.

Але от для захисту акваторій морських портів та річок отакого роду катери нам теж потрібні, і дуже у великих кількостях. В наскільки великих, от ілюстрація – сама Швеція, «законодавець моди» зі своїм CB 90, має орієнтовно аж 90 катерів такого типу.

Але при цьому всьому треба враховувати, що й штурмові катери насправді теж уразливі до різних типів озброєнь. Рашистські катери «Раптор» наші захисники топили з використанням ПТРК і «Байрактарів», один з наших офіційних ресурсів таки визнав, що епізод зі спробою росіян ударити «Ланцетом» по бронекатеру типу «Гюрза» мав місце, але сам катер вцілів і екіпаж врятували.

По великим надводним кораблям ВМС України картина справді неоднорідна.

Маємо «Сагайдачний», який на початок повномасштабного вторгнення був небоєздатний, і його взагалі затопили на початку березня 2022 року. Маємо тральники «Черкаси» й «Чернігів» під прапором ВМСУ, які зараз у водах біля Великої Британії, бо не можуть пройти Протоки через Конвенцію Монтре.

А є судно «Балта», яке в ролі мінного загороджувача досконало виконало свою роль, щоб не пропустити росіян до Одеси на початку війни. І є десантний корабель «Юрій Олефіренко» (той що на фото), який історично виконав свою роль маневреної плавбатареї при обороні Очакова проти рашистів.

Аргумент «повноцінний флот Україна економічно не потягне» точно не працює після 24 лютого 2022 року, коли збитки від морської блокади в рази перевищили ймовірні затрати на всі можливі амбітні військово-морські програми.

Відповідно, після Перемоги нам треба буде флот, в якому буде все – корвети і тральники, ракетні та штурмові катери, морські «дрони-камікадзе» та можливо інші роди безпілотних кораблів. І на додачу флот патрульних літаків вітчизняного виробництва, що точно буде краще замість побудови другого літака «Мрія».

Щоправда, тут доведеться бути готовими, що примат вітчизняної промисловості й технологій в таких речах, м’яко кажучи, працюватиме не завжди. Бо от зараз, наприклад, поляки стверджують, що наша країна з ними веде перемовини про купівлю берегових протикорабельних ракетних комплексів NSM, і тут поневолі виникає зокрема питання – так а що «Нептун»?

Ну і також доведеться враховувати, що флот після Перемоги Україні доведеться будувати «на вчора», а не десь там на 2035 рік.