На Кавказі зріє крупна війна. І це погано для України

Порушу мовчанку, але напишу дуже коротко та ліниво про двом основним інфоприводам:

1. Цілком можливо, що раптові обнімашки Алієва та Путіна можуть потім для нас обернутись питанням, а скільки коштуватимуть 155-мм снаряди.

Навіть якщо чисто подивитись на дані з відкритих джерел, то очевидно, що на Кавказі зріє крупна війна, в якій Вірменія та Азербайджан готуються до нового витка бойні.

Азербайджан у товарних кількостях скупив 155-мм колісні САУ у Сербії та Словаччини, є навіть непідтверджені офіційно заяви, що азербайджанці мають намір купувати формально пакистанські літаки JF-17, котрі фактично китайські з російським двигуном.

Ба більше, серби «сватали» Азербайджану свою розробку по гібриду БПЛА-крилатих ракет сімейства VILA, і там є своя перспектива.

По Вірменії були не тільки офіційні заяви про купівлю французьких САУ «Цезар» та артилерії калібру 155-мм в Індії, але й начебто «Шахедів» в Ірану та оперативно-тактичних ракет у тих же індусів.

Тому логічно, що усі країни регіону можуть готувати свою диспозицію на випадок майбутньої війни, Росія тут не виключення (про фактаж по її діях – якось іншим разом).

Тим більш, у Москви і Тегерану може бути навіть спільний інтерес – щоб у результаті територіальних змін на Кавказі таки запрацював проєкт залізничного ходу від берегів Балтійського моря до Перської затоки.

А тепер давайте уявимо, що як тільки Баку почне отримувати свої замовлені САУ, то вони можуть так залити грошами світовий ринок боєприпасів, що нинішній прайс аж у 8 тисяч доларів на один 155-мм снаряд може виявитись дуже помірним у майбутньому.

Я просто не автомобіліст, палкий прихильник залізничного транспорту, тому можу пропустити питання «де заправлятись», і одразу перейти до альтернативного погляду на ситуацію.

2. Зміцнення сакральної сили держави – це завжди ті речі, які треба робити ще «на вчора».

Але реально більш важливо – що таки зафіксували у законодавстві статус наших військових на «буферних» територіях.

Бо просто якось незручно виходить – міжнародні гуманітарні зобов’язання перед нашими військовими на тих територіях виникли «автоматом».