Іран не приховує свого плану знищення Ізраїлю

Переглядаючи іранську пресу можна точно визначити до чого готуються терористичні союзники Путіна на Близькому Сході. Так найконсервативніша іранська газета Kayhan (Всесвіт) – рупор найбільш радикальних сил ісламістського режиму, редактор якої призначається самим аятолою Хаменеї, надрукувала статтю «Сіоністський режим не здатний на тривалу війну». Її промовиста назва вже сама по собі показує, що планують ісламістські фундаменталісти в Тегерані щодо Ізраїлю.

Ця стаття наочно доводить, що однією з найбільш важливих тем, котру підіймав президент Ірану Ебрагім Раїсі під час свої нещодавньої поїздки до Москви для зустрічі з Путіним, була, як знищити Ізраїльську державу. Але якщо в Кремлі, до певного часу, воліють не озвучувати ці свої підступні наміри, то в Ірані не збираються приховувати, що режим мулл, Росія і ще деякі арабські держави планують вигнати ізраїльтян зі свої землі.

Починається вона так: «Головнокомандувач Корпусу вартових Ісламської революції назвав те, що сьогодні є найбільшим чинником у підтримці війни в Газі. Заявивши, що була активована лише невелика частина потенціалу опору, він сказав, що сіоністський режим не зможе витримати довготривалу війну.

Про це заявив генерал-майор Хоссейн Саламі, головнокомандувач Корпусу вартових Ісламської революції, під час виступу на зустрічі «Глобальна мобілізація ісламу – опір, кодекс перемоги», яку організував міністр закордонних справ Хоссейн Амір Абдоллахян у Міністерстві закордонних справ. Генерал заявив: «Я вдячний за те, що мав честь і можливість бути присутнім у компанії командувачів і високопоставлених офіцерів  та вищих представників у сфері дипломатії та зовнішньої політики Ісламської революції».

Звертаючись до присутніх, генерал-майор Саламі додав: «Ви залучені до дипломатичних питань країни, особливо в умовах нових подій у регіоні та світі, і ці обставини можуть бути ефективними для зближення поглядів, пошуку рішучості та збільшення рівня готовності діяти, котрі необхідні Ісламській революції на зовнішньополітичній арені».

Іншими словами іранські мулли готуються до чергового витку нагнітання нестабільності навколо Ізраїлю, результатом чого може стати нове вторгнення на територію цієї держави. Але це вже будуть на тільки терористи з ХАМАСу. До нової війни, очевидно, готуються ліванські бойовики з «Хезболли», сирійські війська, і іранські командос. Які порахували, що коли ударити по Ізраїлю з усіх сторін, то він не зможе перекрити всі напрямки вторгнення ворогів.

Глобальна мобілізація сил ісламу планується не для того, щоб допомогти палестинцям проголосити свою державу, а для знищення Ізраїльської держави. У цьому контексті Путіну необхідно спровокувати воєнний конфлікт на Близькому Сході такого високого рівня, щоб повністю відволікти міжнародну громадськість від війни Росії в Україні. При цьому втягнути Сполучені Штати безпосередньо в конфлікт, щоб Америка зав’язла в протистоянні у близькосхідному регіоні. Що, безумовно, має викликати невдоволення пересічних американських виборців, а це, своєю чергою, відіб’ється на результатах майбутніх президентських виборів в США у 2024 році.

Далі газета Kayhan пише: «Головнокомандувач КВІР звернувся до проблеми «Басідж» і сказав: «Наш «Басідж», яким ми його знаємо, є найбільш потужною оборонною силою у світі». Він зазначив: «коли діють великі армії, вони мають більший радіус впливу на початку операції, а з часом крива їхньої потужності починає спадати. Іноді досить швидко, а інколи більш повільно. Це пояснюється тим, що сила і потужність класичних армій фіксовані, і з часом вони поступово вичерпують свій потенціал».

Хоссейн Саламі продовжив: «Але «Басідж», на відміну від усіх цих військових сил, є нескінченною силою, яка може  поповнюватися швидко, і її зростання під час війни не має обмежень. З плином часу ця сила зростатиме, оскільки вона спирається на логіку джихаду та мучеництва. Коли якийсь  юнак падає на землю в бою, його прапор підхоплюють інші юнаки і йдуть далі».

Цілком очевидно, що Іран готується до війни з Ізраїлем. Але готуватися – це не значить, що відразу ж наважитися. У Тегерані прораховують усі можливі варіанти. Адже, якщо іранське керівництво вирішить активніше втрутитися в протистояння палестинців з ізраїльтянами, то це може призвести до падіння режиму аятол. Ставки дуже високі, і уряд релігійних ортодоксів дуже боїться програти. Тегеранським старцям надзвичайно хочеться очолити джихад проти Ізраїлю, проте вони прагнуть, щоб «мучениками» ставали араби.

На сьогодні в близькосхідному регіоні є лише одна сила із значними наступальними можливостями – це Ізраїль. І, звісно, вступати у будь-який вид асиметричного конфлікту, це великий ризик для сусідніх арабських держав. Бо там чудово знають, що кожний конфлікт з ізраїльтянами завжди обертався для них великими втратами.

Запланована Москвою і Тегераном велика близькосхідна війна, в разі її початку, зовсім не буде локальним регіональним конфліктом. Геополітичні ставки настільки  високі, що спалахнути непримиренним протистоянням може не тільки Близький Схід.

Тему протистояння з Ізраїлем підхоплює і стаття »Хатамі: сьогодні новий Близький Схід сформувався на основі опору і протистояння з Ізраїлем» в одній з найбільш тиражних іранських газет Donya-e-Eqtesad (Світ економіки).

Газета Donya-e-Eqtesad наголошує: «Тимчасовий п’ятничний імам Тегерану аятола Сейєд Ахмад Хатамі на п’ятничній молитовній проповіді  в Тегерані заявив, що керівництво має 25 вимог до студентів, включаючи збереження релігійної та революційної основи, посилення основного дискурсу революції, дискурсу справедливості та ісламського прогресу».

Хатамі продовжив: «Верховний лідер попросив студентів бути розумними у своїх вимогах і діяти без спільного знаменника з ворогами. Крім того, вони повинні з підозрою ставитися до ворожого медіа-потоку, оскільки робота цього потоку полягає в тому, що він спирається на точки, які можуть приземлити Ісламську Республіку, перебільшити негативні моменти та усунути позитивні моменти, і якщо це негативний момент, вони збільшують його у сто разів».

Він заявив, що «перший імам революції сказав, що ми будемо експортувати нашу революцію у світ, послання революції від світанку революції полягало в тому, що сіоністський режим є узурпатором і повинен бути видалений з регіону. Наше гасло полягає в тому, що весь цей регіон належить палестинцям, і надання однієї частини їм, а іншої сіоністському режиму є колоніальним планом».

Наприкінці аятола Сейєд Ахмад Хатамі підкреслив: »Герої, ті, хто боролися з танками, коли їхньою зброєю було каміння, а сьогодні ваша зброя – ракети і віра». Не втомлюйтеся, це правильний шлях. З Божою поміччю ви переможете і ми просимо у Бога вашої швидкої перемоги».

Уся проповідь п’ятничного аятоли пронизана закликом до знищення Ізраїлю і ізраїльтян, ніби це є основним завданням іранського режиму. А сумнівне твердження, що «весь цей регіон належить палестинцям», повністю перекликається з заявами Путіна, що Україна належить Росії. Як і те, що «ракети і віра», тотожне путінському – «ракети і «русский мир».

Хоча ні аятола Хатамі, ні Путін самі ніколи не перебували під ударами ракет, які б летіли на їхні голови. Ні росіяни, ні іранці чомусь не подумали про те, що ракети мають здатність летіти й в інший бік. А потужна сучасна мегатонна бомба може пробити і путінський бункер.

Зараз іранські мулли дуже збуджені співпрацею з Москвою щодо знищення України, і їм здається, що вони отримали таку силу і геополітичну вагу, що можуть вже ні на що не зважати. Ця ілюзія здатна погубити Тегеран. Оскільки, якщо Іран необдумано піддасться спокусі приєднатися або очолити джихад проти Ізраїлю, до чого його підштовхує Кремль, то це дасть Сполученим Штатам і їхнім союзникам всі підстави покласти край режиму цих релігійних фундаменталістів.

У такому разі більшість мулл і священнослужителів реалізують своє бажання померти за віру, і питанням стане лише те, що потрібно зробити,  щоб ця зустріч відбулася. Путін підбурює іранців і розпалює бажання палестинців скинути ізраїльтян в море. Водночас сам залишаючись від цього нібито збоку.

Терористичне угрупування ХАМАС використовує палестинців, прикриваючись ними, як щитами. А гуманітарна допомога, яку надавали палестинським арабам для створення інфраструктури, пішла зовсім на інші цілі. ХАМАС використовує гроші, надані жалісливими європейцями,  на виготовлення зброї війни.

Питання палестинців полягає в тому, що ніякого палестинського народу насправді не існує. Так звані палестинці, це потомки тих арабів з Сирії, Йорданії, Єгипту та інших арабських країн, котрі посилилися на території Ізраїлю після того, як туди почали повертатися євреї, котрі своєю працею перетворювали пустелю  на райські землі.

Взагалі, визначення палестинський народ було винайдено в недрах КГБ за часів СРСР для того, щоб протиставити арабів, котрі проживали на стародавніх землях Ізраїлю, ізраїльтянам. Це щось на зразок того, як в російському ФСБ придумали потім «донбасят» – «народ Донбасу».

 Як бачимо, тут все відбувається за одним і тим же сценарієм. Спочатку придумується неіснуючий до того народ, потім за територіальним принципом його проживання надається йому назва. Після чого починається непримиренна боротьба за його самовизначення, права і незалежну державу.

Для Росії, як і Ірану, в цьому питанні дуже важливо використовувати «донбасят» та «палестинців», як важіль у намаганні реалізувати свою  регіональну і світову гегемонію. 

Десятиліттями триває непрямий конфлікт між Іраном і Ізраїлем, в той час, як більшість країн світу воліють закривати очі на ту небезпеку, котру становить для міжнародного порядку Тегеран.

Ісламська Республіка Іран воює з євреями скрізь, і чинить величезний тиск на крихітну єврейську громаду в середині країни, яка нині налічує лише 9 тисяч чоловік. Тут варто пригадати, що до Ісламської революції в Ірані проживало щонайменше 100 тисяч євреїв, але більшість з них була змушена втекти з країни після захоплення державної влади  в 1979 році аятолою Рухоллою Хомейні. 

Єдиний найкращий спосіб покласти край нинішній війні – відрізати голову змії. Це означає знищення здатності Ірану підтримувати терористичні мережі на всьому Близькому Сході. Необхідно знищувати його військовий потенціал скрізь, де тільки він є. Іран відповідальний за всю ту пожежу, яку розпалив у близькосхідному регіоні, і він повинен найдорожче розплатитися за свої злі цілі.