Юань не врятував. Як санкції США зламали фінансові плани Росії та Китаю

Ефективність санкцій проти Росії дедалі більше сприймається зі скепсисом. Але є свіжі приклади успішних санкцій. Через санкції США проти Московської біржі й загрозу вторинних санкцій щодо банків Китаю нівелюється намагання Росії використовувати юань як резервну й розрахункову валюту замість долара та євро, імпорт товарів з Китаю ускладняється, стає довшим та дорожчим.

4 вересня курс юаня на Мосбіржі підскочив відразу на 6,5%. 6 вересня у РФ ставка по кредитах в юанях сягнула захмарних 72% річних, у той час як у червні дорівнювала 2%. Причина – дефіцит юанів, який виник через запроваджені у червні американські санкції проти Мосбіржі.

Дії американської влади виявились добре прорахованими й вдалими. Обмежена в можливостях використання долара та євро Росія з початку війни прагнула побудувати зовнішню торгівлю з опорою на юань, який хоч і не є вільно конвертованою та світовою резервною валютою, але відіграє певну роль у світових фінансах та міжнародній торгівлі.

Через санкції США, введені 12 червня, Мосбіржа призупинила всю торгівлю у доларах та євро. Водночас, через вторинні санкції США багато китайських банків стали дуже обережними щодо проведення будь-яких фінансових операцій з російськими клієнтами, що пояснює зниження китайського експорту до Росії в останні місяці. Разом із тим це призвело до дефіциту у Росії юаня – валюти, на яку тепер спирається влада РФ.

Після того, як у серпні закінчився передбачений червневими санкціями США перехідний період, у Росії виник «внутрішній» юань, який обертається лише у РФ й виведений з обороту міжнародного валютного ринку та світової торгівлі. Юані, що обертаються у РФ, через санкції США стали токсичними для більшості іноземних банків, включаючи великі й середні китайські банки.

Тепер проблема з оплатою імпорту до Росії через китайські банки є однією з найгостріших. У липні, за даними російського «Комерсанта», до 80% платежів російського бізнесу в юанях поверталися назад. За даними Reuters, обсяг платежів, що «зависли» між Росією та Китаєм, вимірюється багатьма мільярдами доларів. Після того, як у серпні США пообіцяли санкції проти банків за взаємодію із закордонними «доньками» російських банків, китайські банки припинили роботу із «ВТБ Шанхай» (дочірній банк російського «ВТБ»), який раніше був помітним фінансовим «містком» російсько-китайської торгівлі.

Зараз торгівлю між Китаєм та Росією обслуговують переважно малі регіональні китайські банки. Їх технологічні можливості відчутно обмежені, а тарифи доволі високі. Це відчутно підвищує ціну імпортної продукції та суттєво збільшує витрати часу на проведення імпортних операцій.

Якщо дивитись на ставлення експертної спільноти до ефекту санкцій, впадає в очі бінарність оцінок, яка не є супутницею серйозної аналітики. З першої половини 2022 року до середини 2023 року рефреном лунало – економіка РФ від санкцій впаде, настає економічна катастрофа, депресія.

З другої половини минулого року й до тепер превалює думка – економіка РФ від санкцій не постраждала, зовнішні обмеження не завдають шкоди, санкції не мають значного ефекту. Обидві тези невірні. Не слід піддаватися медійним модам – не треба було вірити у крах тоді, не треба вірити й у відсутність ефекту від санкцій зараз.

Також не слід впадати у песимізм там, для цього немає приводу – санкції з ізоляції російської фінансової системи діють. Рішення, до яких вдається Росія, такі як платежі до Китаю через посередників або використання криптовалют, лише тимчасово закривають проломи, що постійно з’являються внаслідок санкцій, призводять до зростання витрат Росії, ускладнення в імпорті як споживчих товарів, так й обладнання та розхідних матеріалів, які використовує Росія для ведення війни проти України.