Парадокси історії. Як польські далекобійники блокували кордон, а розблокували море

О 8-й ранку 3 серпня 1492 року з порту Палос-де-ла-Фронтера в Андалузії відплила експедиція з трьох кораблів «Санта-Марія», «Пінта» і «Нінья» з екіпажем у 90 чоловік на чолі з Христофором Колумбом. Мореплавець вирушив на пошуки західного морського шляху до Індії. І не жага до морських пригод та пошук нових земель штовхала Колумба у цю морську подорож. Причина була достатньо прозаїчна – після захоплення у 1453 році Константинополя турками-османами фактично припинилася торгівля із Індією, Китаєм, азіатськими країнами. В Європу перестали йти шовк, дорогоцінності, а головне – найдорожча валюта середньовіччя – прянощі. Тому й відплив Колумб шукати Індію західним шляхом, тому й назвав відкриті території Нової Індією, а жителів індійцями. Матеріальний фактор – головний рушій таких експедицій. Романтичний ореол відкриття нових територій  та пригод з'явився вже в новий час завдяки пригодницьким романам європейських письменників.

 А от новина наших днів: «Велика Британія і Норвегія оголосили про коаліцію, яка спрямована на посилення можливостей України у Чорному морі».

«Нова коаліція надасть довгострокову підтримку Україні, включаючи навчання, обладнання та інфраструктуру для посилення безпеки в Чорному морі. Два тральщики Королівського військово-морського флоту передаються зі складу ВМС Великої Британії до складу ЗСУ з метою посилення спроможності України діяти на морі», – повідомили у британському уряді.

От і здавалася, що спільного між подією майже 700-річної давності і сьогоднішньої новиною.

З моєї точки зору, як історика, цікава аналогія,  яка впливає на подальшу долю країн. 

Звичайно захоплення турками Константинополя і страйк польських перевізників по своїй величині, м'яко кажучи, несумісні. А от за впливом на ситуацію – можна подискутувати. Як свого часу турки змусили шукати європейців інші шляхи для того, щоб продовжувати торгівлю зі сходом, так і польські страйкарі змушують українців активніше шукати альтернативу польській логістиці. Спочатку війни та зупинки морського судоплавства з портами великої Одеси, а це було 70% експорту та імпорту України, більша частина морського вантажопотоку з Одеси були перенаправлені на балтійські порти Польщі. Власне, завдяки тому збільшився вантажопотік автомобільний та залізничний. До війни польська логістика була важлива, але не життєво необхідна.

Проте, на наше щастя, завдяки зусиллям Військово-морських сил України, за 2023-й рік вдалося радикально змінити ситуацію на Чорному морі.  

Історія із зерновим коридором за участю Росії закінчилася 17 липня 2023 року. З цього часу Україна самостійно забезпечує безпеку свого судоплавства за допомогою союзників, при підтримці НАТО. І ця новина про тральщиків – один із фактів, який дасть змогу забезпечити не тільки експорт зернових, руди а й інших товарів, дасть змогу повернути з балтійських портів Польщі імпортні товари, які були перенаправлені туди раніше. По суті, польська логістика може бути, як мінімум, удвічі, а то й більше зменшена. 

Чим важлива новина про підтримку тральщиками: за оцінками фахівців, на превеликий жаль,  росіяни просто наводнили Чорне море мінами, і мінна загроза зараз найкритичніша.

Ось так парадоксально, але польські страйкарі підштовхнули владу України до швидшого відновлення чорноморського морського торгового шляху, зменшивши залежність від польської транспортної інфраструктури. 

А парадокс, що страйкарі і ті, хто за ними стояли, точно не розраховували на такий результат.