Визволення Херсона Путін може не пережити

Генерал Сергій Суровікін, командувач російських військ в Україні, оголосив, що Росія відступає на лівий берег Дніпра в Херсонській області. Якщо це справді станеться, росіяни також залишать обласний центр Херсон, місто з населенням 284 тис. осіб, яке вони окупували з перших днів війни.

Ось що повідомило російське пропагандистське видання «РИА Новости»: «Оборону доцільно організувати вздовж лівого берега Дніпра. Рішення далося непросто. Але ми збережемо життя наших військових та боєздатність військ. Маневр здійснять у найкоротші терміни. Війська займуть підготовлені оборонні позиції на лівому березі річки».

Суровікін може блефувати чи готувати пастку в Херсоні, але якщо це не так, то відступ може мати величезне значення з кількох причин.

По-перше, поки що українці звільняли невеликі міста, смт і села. Звільнення великого міста, такого як Херсон, від російських окупаційних військ було б великим успіхом, який міг би віщувати майбутній каскад звільнених міст. І це було б початком кінця війни. І, можливо, російської армії як боєздатної бойової сили. Можемо очікувати, що російські солдати виявлятимуть ще більше непокори і дезертирства. Моральний дух упаде. Взаємні звинувачення та чвари серед їхніх офіцерів посилюватимуться. Зрештою, хто в здоровому глузді захоче служити чи брати на себе відповідальність за армію, яка програє та відступає, підібгавши хвіст?

По-друге, визволення Херсона стане величезним ляпасом Путіну, і деякі аналітики припускають, що він може це не пережити. Правда чи ні, але відступ, безперечно, підірве його популярність серед мас, які обожнюють його і вірять у непогрішність та легітимність правителя, а також авторитет в очах політичної та економічної еліти, яка матиме ще більше доказів його некомпетентності. Величезна поразка, така як херсонська, може легко створити умови, за яких зазвичай відбуваються перевороти. Навіть якщо Путін і переживе катастрофу, він стане набагато слабшим президентом. А це, в свою чергу, означає, що боротьба за владу між наступниками, що конкурують, та їх прихильниками, ймовірно, стане ще більш жорстокою. Незалежно від розв'язки, політика Москви стане менш ефективною, а ведення війни – ще складнішим. Чи зможе фашистський режим Путіна довго проіснувати, якщо буде ослаблений? Чи зможе РФ вижити, якщо режим буде ослаблений? Західні політики мають поставити собі ці запитання.

По-третє, звільнення Херсона стане потужним ударом у руках президента Володимира Зеленського, ЗСУ та Генштабу, а також українського населення, якого позбавляють тепла та світла російські дрони та ракети. Українці можуть використати цей імпульс для подальших перемог на фронті. Бойовий дух громадян підніметься, а рішучість пережити майбутню холодну зиму зміцниться. Авторитет Зеленського у світі зросте ще більше, внаслідок чого зросте його здатність переконувати союзників України у тому, що вони мають підтримати переможця. Західні країни досі неохоче підтримували Україну щодо кількості зброї, яка потрібна, але приєднаються до проукраїнської підтримки, щоб не опинитися на неправильній стороні історії.

Коротше кажучи, Путіну, його режиму та Росії віщують подальші невдачі, чого їм і бажаю.