Світові лідери під прицілом: Що об'єднує атаки на Фіцо та Абе?

Відмова від мейнстриму і перехід до немейнстримної політики. Фіцо створював успішну Словаччину за допомогою заходів щодо залучення інвестицій зі значною роллю держави у цьому процесі.

Словаччина поступово стає центром автомобільного виробництва ЄС і цьому є низка пояснень: допомога держави у розвитку промислових майданчиків, підключення підприємств до критичної та транспортної інфраструктури.

Дирижистська та протекціоністська політика Фіцо дуже не подобалася його політичним супротивникам. Нападник був прихильником місцевої ультраліберальної партії.

Насправді мейнстрим тільки здається білим та пухнастим. У реалі – це такий няшний кролик із зубами акули як у фільмі жахів. Його мережі ефективні і навіть невидимі, але вони міцніші за титанові нитки.

Порушення мейнстриму – це завжди зсув балансу глобальних інтересів у той чи інший бік. А капіталізація цих інтересів вимірюється мільярдами доларів.

Щодо Японії, то вона почала оживати від «дефляційного сну» лише з приходом до влади Сіндзо Абе, часткового відходу від мейнстриму за допомогою «абеноміки», яка полягала у застосуванні трьох стріл:

• перша стріла – збільшення грошової маси та плавна девальвація єна;
• друга стріла – інвестиції держави у розвиток інфраструктури;
• третя стріла – стимулювання споживання населення, фіскальне стимулювання, залучення інвестицій.

Нобелівський лауреат Джозеф Стігліц позитивно оцінив цю модель.

На жаль, Сіндзо Абе був убитий у липні 2022 року. За офіційною версією – релігійним фанатиком, колишнім військовим. Але персони нападників тут не такі важливі. Це завжди нібито випадкові люди: фанатики, невизнані письменники, божевільні, радикали. Абе за офіційною версією вбили за «відступ від традицій», на Фіцо робили замах за відхід від ліберального мейнстриму. Привід завжди знайдеться, як усунути людей, які махнули через прапорці.

Тим більше, що у сегменті ультралібералізму є багато фанатиків, одержимих людей, для яких їхнє вчення – це релігія, причому сектантського штибу, де дискусія – це злочин, сумніви ганьбляться, а будь-який незгодний стає «марксистом» або «соціалістом», тобто дегуманізованою і розлюдненою одиницею, що підлягає усуненню будь-яким способом.

А Роберту Фіцо бажаю здоров'я, якнайшвидшого повернення та успіху на шляху побудови соціально та економічно благополучної Словаччини.