Концепція невразливості російської інфраструктури рушиться

Всі вже надивилися видовищних відео з палаючими резервуарами нафти в районі міста Альметьєвськ (Татарстан). Тут є привід розширити, поглибити і додати контексту.

• 1 •

Фактична сторона: ЦСО «А» СБУ дотягнувся дронами до НПС «Калейкіно» (структура компанії «Транснефть-Прикамье», місткість резервуарного парку – близько 650 тис. куб. м). Зафіксовано 6 вибухів. Сильно пошкоджений і красиво горить резервуар місткістю 50 тис. куб. м, ще один такий же пошкоджений і горить скромніше. Третій зачеплений, характер пошкоджень уточнюється.

Про атаку невідомих БПЛА на Альметьєвськ також повідомляли 21 лютого, тобто, позавчора. Але відомостей про масштабні пошкодження не було. З чого випливає гіпотеза, що тоді не пробили, а зараз або ППО не встигла відновитися, або СБУ знайшла спосіб обійти.

• 2 •

Що таке Альметьєвськ? За ступенем шкоди нервовим клітинам цю атаку можна сміливо порівняти з «Воткінським заводом».

По-перше, Альметьєвськ – це один з найбільших нафтових хабів Росії. В Альметьєвську сходяться магістральні нафтопроводи компанії «Транснефть» із Західного Сибіру, Башкортостану, Татарстану, Удмуртії, Пермського краю. Левова частка цієї нафти впирається саме в головну НПС «Калейкіно», де різні сорти змішуються в сорт Urals. Саме тут у 1960 р. було розпочато будівництво нафтопроводу «Дружба», а НПС «Калейкіно» – його серце, яке розганяє нафту по системі «Дружби» (і метафорично, і буквально – підтримуючи тиск).

Значення цієї станції таке, що Міненерго Казахстану (!) вийшло з офіційною заявою, що поставки казахстанської нафти не постраждають. Хоча безпосередньо нафта з Казахстану через НПС «Калейкіно» не йде, але змішується в єдиний потік приблизно через 200 км на захід.

По-друге, Альметьєвськ називають «нафтовою столицею» Татарстану. Адже тут на супергігантському Ромашкинському родовищі гніздиться компанія «Татнефть», тут її штаб-квартира. У місті зосереджені офіси структур «Татнефті», а також інших видобувних і сервісних підприємств. З НПС «Калейкіно» виходить нафтопровід до монструозного НПЗ «Танеко» «Татнефті» в Нижньокамську. І це – друге вимірювання локації.

Якщо взяти радіус 20 км від міста, можна нарахувати дві сотні середньо-великих нафтових резервуарів. На всіх дорогах до/з міста розміщені нафтобази, нафтобази та інші об'єкти. Наприклад, значний Міннібаєвський ГПЗ, який абсорбує і переробляє супутній нафтовий газ, вирішуючи проблему «газових факелів» на видобувних майданчиках. Загалом, з якого боку не поглянь – місце дуже чутливе і раніше вважалося захищеним.

• 3 •

Звідси випливає наступне. Одноразове ураження одного-двох, навіть дуже великих, резервуарів, так само як і ураження одного цеху на заводі, не повалить Росію. Порушити якісь виробничі процеси – може. Щось застопориться, щось сповільниться.

Для розуміння: будівництво і підключення до мережі одного подібного резервуара – це два роки роботи. Тобто, одна вдала атака СБУ означає пару років діяльності НПС (після ліквідації наслідків) в якомусь усіченому режимі. Це якщо більше не прилетить.

І ось тут найважливіше: останнім часом Україна проводить успішні атаки на раніше неприступні об'єкти. У росіян – об'єктивна необхідність перебудувати і збільшити щільність ППО. Але чи є резерви? І на скільки збільшити? Кратно? Це неможливо. Інтенсивність атак дронами і ракетами зростає динамічніше.

Під сумнівом опиняється вся концепція невразливості російської інфраструктури. Тому що одна атака нічого не зробила НПС. Друга атака через добу – випиляла 2 резервуари. Ще 2-3 успішні атаки цілком здатні випиляти всю НПС. Що позначиться і на транспортуванні нафти, і на переробці.

Окремий позитив – збиток Татарстану. Тому що Казань і казанські бонзи є одними з головних бенефіціарів війни... Тобто, можна, звичайно, потягнути час до квітня, щоб зайти на новий піврічний цикл війни. Але зараз об'єктивно у Росії з'являється збиток, якого раніше не було взагалі або не в такому обсязі. Це доведеться враховувати.