Павло Казарін

Павло Казарін

Журналіст, публіцист, філолог-літературознавець

2006 року закінчив Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського за спеціальністю «російська мова та література» і здобув кваліфікацію магістра філології.

З 2004 року працює в медіа. Працював на ДТРК «Крим» та ТРК «Чорноморська». З 2012 до 2014 року мешкав та працював у Москві. Співпрацював з виданнями «Slon.ru», «Радіо Свобода», «Нова газета» та Московський центр Карнегі.

Наприкінці березня 2014 року, після анексії Криму, отримав в Сімферополі паспорт громадянина Російської Федерації. У січні 2021 року завершив процедуру виходу з російського громадянства та позбувся російського паспорту.

Переїхав в Київ в жовтні 2014 року

З початком вторгнення Росії в Україну вступив до лав Збройних сил України. В серпні 2022 року був нагороджений нагрудним знаком «Щит сил ТрО» 

Всі публікації автора

Про диктатуру в Росії та Білорусі й завдання, що стоять перед Україноюр
Завдання із зірочкою
Лукашенко перетворює свою країну в один великий Крим
Скільки Україна готова заплатити за свободу?
Навіщо потрібна «Кримська платформа»
«Кримська платформа» потрібна не тільки самій Україні. Вона потрібна, перш за все, цивілізованому світові
Уроки ненависті російського телебачення
У відпустці довелося подивитися російське телебачення
Росія і світ. Путін мріє радянською «величчю»
У зовнішній політиці Москва так і не зуміла отримати головного ‒ ярлика на князюванн
Терористи для Держдуми
Держдума Росії вирішила завести бойовиків. Ті, хто воював проти української армії на Донбасі, у вересні цього року отримають депутатські корочки
Від Мазепи до Бандери
«Російський політичний словник сьогодні цілком складається з термінології «Великої Вітчизняної»
Щеплення від миролюбності
«Лобісти «миру за будь-яку ціну» знову програли риторичну битву яструбам, які закликають нарощувати армійські м'язи»
Популярність Путіна впала. Коли чекати новий Крим?
Російський обиватель сприймає триколори над українським півостровом як даність
Титул «вбивці» Путіну лестить
Путін, Байден, ковбої та Гоголь
У політизації російської мови варто дорікати Москві ‒ це вона оголосила її зброєю
Простір мови визначає не тільки географію нашого контенту. Це ще й простір цінностей і смислів
Країна, де переміг Антимайдан
Чому Білорусь – найкраща ілюстрація того, що чекало б на Україну, якби протест програв
Росія продовжує подорож на ескалаторі, що рухається вниз
Не треба обговорювати російську опозицію. Тому що в Росії немає опозиції
Бридкі лебеді Володимира Путіна
На російські вулиці готується вийти протестувати покоління дітей.​
Зеленський і компроміси: синдром офіціанта ‒ це найгірше, що може трапитися з політиком
Політика ‒ це простір не любові, а цінностей. Рано чи пізно ти зобов'язаний вибрати сторону. Відмовитися від ілюзії, що можна догодити всім
У Донецьку є концтабір і туди можна потрапити, якщо візьмеш «ДНР» у лапки
Війна поруч. Зі столиці можна дістатися до неї за шість годин потягом
Хто винен в пандемії коронавірусу
Пандемії могло і не бути. У всьому винен прогрес
Молдова – це найкраще щеплення від будь-яких ілюзій
Уроки Кишинева
«Руській мір». Гібрид нахабних і безпомічних
Про продаж найдавгішого винзаводу Криму
Російська влада мобілізувала своїх опонентів на війну з Україною
Іноді імперії закривають свої гештальти досить химерним чином
Зеленський - випадковий президент, який зіграв у чужу гру і опинився в чужому сценарії
Зеленський уособлює все те, до чого привчала себе Україна за століття життя в статусі колонії
Будь-яка імперія ставить на чільне місце території
Логіка імперії
Як влаштована прорадянська людина
Все, що залишається прорадянським людям, – сподіватися на начальника
Якби не анексія Криму ‒ хто знає, якою сьогодні була б Україна?
Якби не було війни...
Проросійські кримчани отримали все, про що мріяли
Драма переможців
Настрої в Криму
За останні шість років кримчани розділилися на кілька груп
Правила пропаганди
Про цензуру двадцять першого століття
Поки Захід вмовляє Москву переграти 2014 рік - Кремль хоче переграти 1991-й
Обнулення відкрило для Путіна новий горизонт
Зеленському потрібно змиритися з тим, що його рейтинги будуть падати і надалі
Зеленському слід перемогти в собі шоумена
Минуле ‒ це ідея миру ціною капітуляції
Завдання минулого ‒ руйнувати наявне, адже чим слабша Україна, тим легше їй стати трофеєм Москви
Що ви знаєте про Крим?
Про необхідність кримського порядку денного в українських медіа
Мовчання окупованих Криму і Донбасу
У слові «окупація» є багато всього. Але чому там точно немає місця - так це щирості
Зеленський пропонує потенційним реформаторам поставити на кін власну репутацію
Влада не втрачає надії знайти тих, хто готовий лягти грудьми на кадровий дот
Хто фінансує українські медіа
Ми любимо повторювати, що правда приречена перемогти. Але це не так. Перемагає той, хто нав'язав свою правду іншим
Сьогодні журналістика перетворилася на справжнє поле бою
Країна не платить за інформацію, тому що її переконують робити дурниці. Замкнуте коло, з якого вибратися досить непросто
Чому ми сумуватимемо за карантином
Жодна сума на банківському рахунку не може подарувати все те, що ми спостерігали в останні два місяці
Депортація кримських татар - злочин без покарання
Радянська етика, риторика і навіть самовідчуття тепер знову мейнстрім в сучасній Росії
Україна програє, якщо вважатиме, що є варіанти для компромісу з Росією
Війна з Росією не є чимось новим для України
Пандемія коронавірусу та мародери
Пандемія коронавірусу ‒ це не тільки хвороба, але й привід. Різні режими намагаються використовувати його у своїх цілях
Чому в українській політиці не варто будувати прогнози
Порівняно недавно ми захоплювалися Семеном Семенченком та Надією Савченко. І де вони зараз?
Українська національна пам’ять проходить випробовування Зеленським
Рік тому українські виборці вирішили поставити експеримент. Тепер ми стежимо за його результатами
Нафтодолари Путіна вичерпуються - криза руйнує всі бюджетні плани Кремля
Для України звично вдивлятися в російське майбутнє. Агресія і окупація не залишили Києву іншого вибору
Українська «партія Кремля» раптово ожила і у неї з'явилися впливові союзники
Оточення деяких олігархів відчуло себе переможеними і тепер хоче відігратися
Що спільного в пандемії та війни?
Епідемія схожа на війну. До їх початку ти можеш вірити у що завгодно. Але потім приходить катастрофа ‒ і розставляє крапки над «і»
Про нове відчуття часу в період карантину
Коронавірус нашого побуту