Вибори у Польщі: портрет виборця та явка, яка творить дива

Передвиборча кампанія на парламентських виборах зробила їх головними виборами від 1989 року. Непримеренні сторони пропонували принципово різні порядки денні для Польщі і апелювали до катастрофи, яка неодмінно трапиться у випадку перемоги опонента. Перемога опозиції мала стати тектонічним зсувом у політиці Польщі, яка перебувала крайні 8 років під правлінням PiS.

Результати виборів залежали від явки. Низька явка при мобілізаційних заходах правлячої партії майже гарантувала їй черговий успіх. Висока явка відкривала шлях до формування опозиційної коаліції.

В результаті заходів всіх зацікавлених сторін явку було збільшено від 61%, якою була явка на минулих парламентських виборах, аж до 72,9%!

За даними екзит-полу IPSOS, демократична опозиція має шанси отримати 248 місць у Сеймі.

Дослідження показує, що Право і Справедливість (PiS) перемагає з прогнозованим результатом та може розраховувати на 200 місць, але Громадянська коаліція отримує дещо більшу кількість голосів, ніж передбачалось, що дозволяє їм розраховувати на 163.

До Сейму також входять ще три політичні сили: Коаліція «Третій Шлях», Лівиця (обʼєднані ліві) та Конфедерація. Дуже тішить, що антиукраїнські конфедерати взяли ще менше, ніж показувала крайня перед днем виборів соціологія.

• Перше місце в «Право і справедливість» – 36,8 %;
• Друге місце в «Громадянської коаліції» – 31,6 %;
• Треті «Третій шлях» – 13 %;
• Четверті «Ліві» – 8,6 %;
• Пʼята «Конфедерація» – 6,2 %

PiS мобілізував свого виборця лякаючи поляків зарозами розпродажу державної власності іноземним кампаніям, підвищенням пенсійного віку, величезним потоком мігрантів з близького сходу та країн Африки та руйнацією загородження між Польщею та Білоруссю.

Щоб гарантувати високу явку свого електорату пісівці організували на день виборів референдум з чотирьох питань, відповідь на які мала би стати дороговказом для політиків.

Екзит-поли показали, що всі партії отримали виборців, які не голосували на минулих парламентських виборах 2019 року, а також на виборах Президента у 2020 році.

Головною мобілізаційною подією опозиція став «Марш мільйону сердець», який був проведений 1 жовтня у Варшаві. Але про всі ці заходи і їх ефективність ми поговоримо далі.

Хто ж за кого голосував та яка політична сила виграла від додаткової явки?

Давайте почнемо з PiS. Результати екзит-полу від IPSOS, яке вони робили на замовлення TVN24 і TVN24 GO, засвідчили, що задум пісівців був реалізований, але він був недостатнім щоб отримати достатню для чергового формування коаліції перемогу.

Передовсім слід вказати, що тема підвищення пенсійоного віку мобілізувала на користь PiS виборців старшого віку. Таким чином правляча партія стала лідером за голосами виборців старшого віку та пенсіонерів.

В PiS 42,1% електорату це виборці віком від 60 років. Частка старшого електорату абсолютно домінує в структурі їх виборчих результатів. 26,6% – це виборці віком від 50 до 59 років. 37,3% – всіх, разом узятих, вікових категорій до 49 років.

Для порівняння, у Коаліції обвиательської виборців у віці понад 60 – 28,8%, а у віці 50-59 – 17,7%. Переважає ж електорат саме до 49 років. Такого у них 53,5%, разом узятого.

В Третього шляху, який завершив вибори на третьому місці, виборців віком 60 років і старше ще менше – 16,7%. Електорату у віці 50-59 років – 15,6%, а молодших за 49 років – 67,7%.

В решти прохідних партій електорат ще молодший.

Якщо зробити порівняльний аналіз електорату за родом діяльності ми побачимо тотальне домінування пенсіонерів саме в PiS, таких проголосувавших за правлячу партію 36%.

Для порівняння, за КО пенсіонерів проголосувало 23,9%, за Лівицю – 15,5%, за Третій шлях – 13,5%, а за Конфедерацію – лише 4%.

Це підтверджує факт успішного використання референдуму про незгоду з підвищенням пенсійного віку з боку поки правлячої PiS.

Агресивне відстоюванні інтересів фермерів дало можливість правлячій партії абсолютно домінувати на сільських виборчих дільницях.

Питома вага сільського електорату в структурі результатів PiS аж 50,4%. Для порівняння, за Коаліцію «Третій шлях», до складу якої входить партія селян PSL, проголосувало лише 36,5% селян. У Коаліції обивательської питома вага селян всього 26,1%. Ідентичний показник і у Лівиці.

Єдині, хто боровся майже на рівних, але наприкінці кампанії все ж програв боротьбу за голоси селін у «зерновій війні» – це була Конфедерація. В ультраправих питома вага сільського електорату 44%.

Опозиція боролась більш інтелектуально, апелюючи до захисту демократії, прав людини та проєвропейського курсу.

Це, відповідно, відпилось на портреті їх виборця – це більше міський освідчений виборець, в питомій вазі якого переважають жінки.

Найліберальніша з усіх учасників виборчого процесу Коаліція обивательська більшою мірою боролась за голоси мешканців малих містечок, середніх та великих міст, а також мегаполісів, питома вага яких в їх результатах – 73,9%. Ідентичний результат у Лівиці. В коаліції Третій шлях такого електорату 63,5%.

Екзит-пол від IPSOS також зафіксував, що опозиція має наюільш освіченого виборця.

У КО, Третього шляху та Лівиці структура виборців за освітою приблизно однакова: домінують виборці зі ступенем бакалавра та вище.

Найбільше освічених у Лівиці – 53,5% виборців. З середньою та післясереднбою освітою – 36,4%. З профтехосвітою – 7,9%. З базовою – 2.2%.

За Третій шлях проголосувало 52,6% поляків з дипломом бакалавра та вище. 35,7% – з середньою та післясередньою освітою. 9,5% – з профтех. 2.2% – з базовою.

В КО 51,6% виборців з вищою освітою. 37,1% – з середньою ат післясередньою. 9,3% – з профтехосвітою. 2% – з базовою.

В Конфедерації домінує виборець з середньою та післясередньою освітою – у них 43,8% таких. З дипломом бакалавра та вище – 41,8%. З профтехосвітою – 10,7%. З базовою – 3,7%.

Найменш освідченні виборці у PiS. У правих також домінує електорат з середньою та післясередньою освітою – у них 40,2% таких виборців. 27,1% – виборців із профтехосвітою. З дипломом бакалавра та вище лише 25,6%. При цьому пісівці лідери за підтримкою виборця з базовою освітою – 7,1% таких.

Одною зі стратегій кампанії опохиційних партій була боротьба за права жінок, яким PiS забороняє аборти.

Найбільш успішними в боротьбі за голоса жінок була Лівиця, яку не обтяжують релігійні канони більш консервативного суспільства. В питомій їх виборців голосів жінок є аж 62%, що на 24% більше від чоловіків, які за них проголосували.

Хоч ліберальна, але більш право-центриська Коаліція обивательська має більш скромне позитивне сальдо жінок у питомій вазі своїх резульатів, але воно всерівно суттєво більше від результатів інших партій. За КО проголосувало 54,9% жінок, що майже на 10 відсотків більше від отриманих голосів чоловіків.

У більш консервативної коаліції Третій шлях доробок жінок у результаті склав 52,7%. Це дуже близький результат до того, який отримала правляча PiS.

Діаметрально протилежні результати у Конфедерації, яка була найбільш агресивною та найбільш антиукраїнською у своїй кампанії. Питома вага жінок у структурі виборців конфедератів всього 28,8%. Чоловіків серед виборців антиукраїнської політичної сили 71,2%, що на 42,4 відсотки більше в цьому сальдо.

Давайте тепер розберемось, а хто ж, зрештою, був найбільш успішним у мобілізації свого виборця, і за кого проголосував цей «новий виборець».

Антибрюсельська пропаганда, «страшилки» та референдум принесли PiS додаткових 3,2% голосів виборців, які не голосували на минулих парламентських виборах, і 15%, якщо говорити про участь у президентських виборах 2020 року.

PiS переміг свого ідеологічного конкурента у боротьбі за власний електорат, але поступився Конфедерації в ефективності боротьби за нових виборців.

Радикальні конфедерати отримали додаткові 16,2% голосів від додаткового приросту явки відносно минулих парламентських виборів у питомій вазі власного резултату, або плюс 18,8%, якщо мова про тих, хто не брав участь у виборах президента у 2020 році.

Проте все це нівелюється загальним провальним результатом. Якщо влітку рейтинг Конфедерації сягав моментами навіть 15%, то екзит-пол дав їм всього 6,2%. Це для них повне фіаско.

Можна з упевненістю говорити, що додаткова явка була саме проукраїнською!

Ця додаткова явка, якщо розглядати її в натуральних цифрах, більшою мірою була на користь саме опозиційним партіям.

Одним із найуспішніших мобілізаційних заходів опозиційної Коаліції обивательської був «Марш мільйона сердець», на який зібрались сотні тисяч поляків, які не згідні з курсом PiS.

За оцінками організаторів їм вдалось зібрати мільйон. Журналісти робили репортажі про 600 000 – 800 000 тисяч. Поліція заявила про 150 000 учасників. Качинський сказав, що їх не було і 100 000. Мовляв, тисяч шістдесят.

Проте, з відео та фото матеріалів видно, що людей насправді дуже багато, як говорив Митець.

Це була наймасовіша акція протесту з часів боротьби польської Солідарності 1989 року!

«Коаліція Обивательська» (КО) проводить паралелі в тектонічних змінах курсу Польщі, з кампанією Солідарності, яка боролась з диктатурою комунізму.

Боротьба за збереження європейського курсу, за демократію та права жінок є ключовими меседжами опозиціонерів, які покликані мобілізувати незгідних з автократією PiS, яка у своїй публічній боротьбі проти Берліну та Брюселю все більше культивує настрої на вихід Польщі з ЄС.

Головним наративом передвиборчої кампанії КО можна вважати гасло «Час великих зміни в Польщі».

Так, з тих, хто не голосував на виборах до Сейму в 2019 році, 7,4% поляків віддало голоси за Коаліцію обивательську. Але, якщо розглядати з-поміж тих, хто не брав участь у виборах президента 2020 року, то цей показник сягає аж 27,4%!

Коаліція «Третій шлях» отримала у власній питомій вазі результатів 10,5% виборців, які не голосували на парламентських виборах 2019 року. Якщо ж розглядати з-поміж тих, хто не голосував на президентських виборах 2020 року, то їх доробок за цим же показником складає 18,1%.

У Лівиці – 13,5% підтримки серед тих, хто не брав участь у виборах у 2019 році, і 13,4 серед тих, хто не голосував за президента у 2020-му.

Виглядає так, що спроба реалізації стратегії PiS на агресивний захист фермерів, щоб відтягнути голоса селян з PSL, які входять до складу коаліції «Третій шлях», не вінчалася успіхом.

За задум провладної партії, вся ця боротьба мала завершитись «відпаданням» кількох відсотків голосів, щоб коаліція не потрапила до Сейму, адже барʼєр для коаліції становить 8%. За такого сценарію голоси коаліції ї пропорційно перерозприділились переможцям, що дало б преференцію переможцям і шанс PiS знову сформувати урядову монобільшість.

Проте у PiS вийшло зупинити відтік голосів на користь Конфедерації і навіть повернути їх більшість.

Але найбільш успішними на цих виборах є Коаліція обивательська та коаліція «Третій шлях», які зуміли наростити свої рейтинги за рахунок якісної виборчої кампанії та якісної мобілізації своїх виборців.

«Алярм» на захист демократії, прав людини та європейського вибору був суголосним із побоюваннями поляків, яких ризик формування внутрішньої диктатури був більшою точкою болю, ніж зовнішні загрози, якими спекулював PiS.

Вітаю друзів поляків із цим святом демократії, а нас – з тим, що воно нарешні завершилось!