Чи справді росіяни хочуть перемогти?

Жартівливе. Агов, росіяни. А ви дійсно хочете перемагати у війні з Україною? Вас досвід другої Чеченської війни та договірняка з шісткою, що погодився представляти інтереси за продану Путіну ж*пу що, нічому не навчив?

Ну от дивіться. Припустимо, ви виграли і Путін намагається максимально задобрити українців, щоб вони не розносили далі Росію на молекули. Президентом України роблять чергового імбецила, ну припустимо Іллю Ківу. На тлі Кадирова це навіть прогрес, і Ківа починає робити те, що власне і вміє, а саме виклянчувати гроші/дотації і казитися, задаючи загальний тон. У цьому він також може дати фору Кадирову.

І українці насамперед помножать на нуль нацменшини, що здійснювали звірства на території України. Тих самих кадировців наприклад. Тому що до мр*зей без честі і гідності немає поваги, навіть якщо він борцуха і з бородою. А знаходити ворогів ми вміємо. Можете запитати Захарченка. І Гіві. І Моторолу. І Призрака. І Бетмена. І багато кого.

Тож тепер на вулицях Москви ви пригинатиметеся не від крику: – Слишиш, сюда иди, эээ!

Ви обмиратимете від звернення: – Е, шановний! А ну йдіть сюди!

Тепер дівчата прискорюватимуться не від «Вай, дэвушка, ти куда?», а від: – Дівчінко! Куди ви так поспішаєте?

І гелік з якого грає «Червона калина» теж навіватиме на дуже погані думки. Ну і який українець не хоче станцювати гопак на Червоній площі?

А все тому, що система влади в Росії – це пригнічувати свій народ іншим народом, тим, хто просто може виконувати обов’язки яничарів, без жалості та співчуття до росіян. Так було завжди. З одного боку, переляканий погляд і захована в плечі голова, а з іншого боку – пропаганда з телевізора про велич (ахахаха) російського народу. Щоб не так нудно жити було.

Ви там точно нас хочете перемагати?

І так, це звичайно все жарт, але…