Найгірше для України – переляк і поступки Путіну

Нагадаю, що вчора російська інформаційна атака зробила вирішальний крок вперед. У «ЛДНР» було оголошення про евакуацію, мобілізацію і навіть включалися тривожні сирени. Причому ніяких реальних поводів для цього не було. Обстріли йшли з їх боку, а в якості «ужасних атак укрофашистів» нам пред'явили спалене авто в Донецьку і палаючі чи газопровід, чи заправки в Луганську. Звинуватили, природно, Україну, що є повною маячнею.

Можливо, нас чекають куди більш жахливі провокації.

Пізніше виступив Байден і заявив, що Путін прийняв рішення щодо атаки на Україну (таке прозвучало вперше, до цього говорилося, що про прийняті рішення невідомо), і що метою в тому числі є Київ.

А тепер моя думка.

Я продовжую притримуватися своєї лінії. Я не писав, що найбільш вірогідним сценарієм є провокація на Донбасі та «відповідна» атака. Причому по моїм уявленням вона повинна розпочатися після 20 лютого.

Як ми бачимо, поки все збувається. Тому продовжу.

Я припускаю, що основна лінія Путіна буде примущення Зеленського та українців до відмови від НАТО та прийняття автономії «ЛДНР».

З цією метою він у найближчий час (на початку наступного тижня?) проводить атаку в одному з вразливих напрямків. Вона повинна виглядати показовою поркою. Щоб принизити і шокувати. Так само, як після Іловайська і Дебальцево, що привело до «Мінську-1» і «Мінську-2».

Не знаю, чи вдасться йому це. Боюсь, що самим хреновим варіантом буде переляк і готовність йти на поступки у Зеленського, але в українському суспільстві є готовність боронити країну.

Що робити в таких ситуаціях, я не знаю.

Но давайте вирішувати проблеми по мірі їх надходження. Можливо, ці мої писання виявляться бредом. Буду на це сподіватися.