Як рюкзаки ледь не посварили Авакова і Порошенка

1 листопада суд у Києві відмовив Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) в арешті сина міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, Олександра. Після затримання та доби в СІЗО його відпустили під особисте зобов'язання. «Справа про рюкзаки», до якої причетний Аваков-молодшй, вочевидь, незабаром зникне з топів інформаційних агенцій, але залишиться одним із засобів тиску на главу українського МВС.

Незалежне розслідування чи політичний наїзд?

Сину міністра внутрішніх справ України Олександру Авакову інкримінують розтрату державних коштів під час закупівлі рюкзаків для Національної гвардії України. У 2015 році МВС уклала угоду про постачання рюкзаків від двох фірм, із якими мав зв'язки друг сина голови МВС. Дещо пізніше в інтернеті опублікували відео, на якому людина, схожа на Олександра Авакова, обговорює з людиною, схожою на заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря, варіанти «освоєння» цього контракту. Цей контракт, за даними НАБУ, був збитковий для держбюджету: закупівельну ціну на рюкзаки завищили.

Після півтора року розслідування «справи про рюкзаки» НАБУ вирішило взяти під арешт її фігурантів. Чи думали детективи, як на їхні дії відреагує теперішній голова МВС? Напевне, так. Але навряд чи вони очікували, що поліція перешкоджатиме їм у проведенні обшуків за місцем проживання родини Авакових у Харкові. Тим паче навряд чи вони очікували, що пролунають заяви від імені міністерства внутрішніх справ про політичне підґрунтя цієї справи.

Реакція відомства Авакова свідчить про те, що Україна Порошенка не надто відрізняється від України Януковича. Якщо вже МВС сприймає дії НАБУ як політичний «наїзд», то що вже тоді говорити про дії правоохоронців простим смертним? І це, напевно, найсумніше у всій цій історії.

Важковаговик української політики

Арсен Аваков - «важковаговик» нинішньої української політики. Він єдиний із силовиків, якому після Революції гідності 2014 року вдалося не лише зберегти свою посаду, а й посилити особистий вплив. Глава МВС - учасник так званої «стратегічної сімки» на чолі з президентом, яка ухвалює всі найважливіші для країни рішення. А «Народний фронт», одним із лідерів якого є Аваков, - партнер Блоку Петра Порошенка в парламентській коаліції.

Затримання сина Авакова партія «Народний фронт» сприйняла як політичний «наїзд». Мовляв, так чинити - не по-партнерськи. При цьому сам міністр внутрішніх справ і його соратники натякнули, що НАБУ діяло за вказівкою глави держави. На що оточення Петра Порошенка слушно зауважило: Національне антикорупційне бюро - незалежний державний орган і діє так, як вважає за потрібне.

Крапки над «і» в цій історії міг би розставити сам Петро Порошенко. Але в той час, коли навколо сина глави МВС розгорталися драматичні події, він перебував із візитом у Саудівській Аравії. Наскільки неочікуваними для президента України були дії НАБУ, ніхто не знає. Як і того, чи має намір Порошенко отримати замість Авакова зручнішого та «свого» керівника МВС. Який може і Саакашвілі на кордоні зупинити, і акцію протесту в центрі Києва, якщо треба, згорнути.

Сам міністр внутрішніх справ, характеризуючи свої відносини з президентом, іронічно зауважив, що українська політика далека від сюжету «Карткового будинку». Але, як то кажуть, у кожній хаті свої звичаї.

Відставка Арсена Авакова?

Справа сина Авакова може загострити відносини між двома провладними командами - «Народним фронтом» і Блоком Петра Порошенка. Досі «народнофронтівці» поступалися главі держави. Уперше це сталося, коли НАБУ (вочевидь, не без участі президенської команди) розпочало справу проти Миколи Мартиненка, одного з лідерів «НФ».

Трохи пізніше за активної участі БПП у відставку з посади прем'єр-міністра відправили Арсенія Яценюка. На тлі цього кадрового погрому «народнофронтівців» ходили наполегливі чутки про протистояння між главою держави та главою МВС. Порошенку для повноти влади очевидно бракує контролю над поліцією, прикордонними військами та Національною гвардією, якими керує міністр внутрішніх справ.

Можлива відставка Арсена Авакова напевне спровокує дострокові вибори і парламенту, і глави держави. У цьому разі розвал коаліції БПП та «Народного фронту» в Верховній Раді неминучий. Оскільки навряд чи Аваков, Яценюк і Турчинов погодяться на другорядні ролі в українській політиці. Вони хочуть бути повноцінними партнерами нинішнього президента, а не його допоміжною силою.

Майбутнє Авакових - і старшого, й молодшого, як би не лукавили в оточенні глави української держави, багато в чому залежить від Петра Порошенка. Так, у країні існує незалежне НАБУ. Так, український суд - найнезалежніший і найчесніший серед усіх незалежних. Але в українській політиці останнє слово, як і раніше, залишається за президентом. Саме від нього залежить, бути чи не бути коаліції БПП та «НФ». Саме від нього залежить, чи буде Аваков і надалі міністром внутрішніх справ. Саме від нього залежить, якою буде українська влада, а отже і держава, завтра й післязавтра.