Сеанс просвітництва проти радянських стереотипів
Звідки беруться гомофобія, осудження мату та ідеалізація людей похилого віку
Є така коронна фраза у недалеких людей – «бачу, ви не зрозумієте...»
Вони її вимовляють тоді, коли щось не вписується в завчені ними стандарти правильної поведінки, але вони не здатні пояснити, що ж у цьому неправильного. Тому що вони ці стандарти не осмислювали. Просто завчили.
Наприклад, коли хтось відмовляється ненавидити геїв. Вони ж завчили, що геї – це дуже кепсько. Просто по факту. А тут якась падлюка сміє стверджувати, що геї – теж люди. Але ж, ееее, нууу, коротше, ви не зрозумієте (бо ж це не я дурко, а ви така невихована людина, що розмовляти з вами нема про що). Максимум – пошлеться на Біблію, причому без уточнень. Особливо весело, якщо воно при цьому демонстративний атеіст чи язичник.
Або людина вживає мат. Жах! Не можна! Чому не можна? Ну, тут можливо посилання на «енергетичні поля» чи «російське походження мату» (це твердження приблизно однакового рівня науковості та відповідності реальності). Але зрештою буде «якщо треба пояснювати, то не треба пояснювати).
Або не вскакує при виді пенсіонера. Що це за неповага до старших! Старших треба поважати! Чому? Бо мене старші так навчили, а ви невихована падла! Як «ну і що?!».
Отже, сеанс просвітництва.
Зневага до гомосексуальних зносин пішла з тих консервативних родових суспільств, де діти були цінним ресурсом. В тих суспільствах, де це було інакше (грецьке полісне, середньовічне японське), ставлення було значно більш нейтральним, якщо не схвальним. В нашу культуру зайшло через зневагу апостолів до «еллінських» звичаїв (частково виправданим і на наш час, бо у тогочасних греків гомосексуальність була спрямована на підлітків).
Але. З точки зору рівно тієї ж консервативно-родоплемінної етики гомосексуальні зносини – лише один з видів страшного гріху: небажання розмножуватися. Якщо вам вже є тридцять і у вас немає дітей – ви з її точки зору гірший за будь-якого гея. Так само – якщо ви використовуєте контрацепцію чи просто не хочете одружуватися на початку дітородного віку. Про популярний в низці спільнот обов‘язок успадковувати вдову старшого брата я просто мовчу.
Мат? Усі його заборони походять з простої тези: не можна ображати людей. Якщо ви ображаєте людей не-матерними словами – ви взагалі нічим не кращі. Навіть гірше за того, хто вживає мат просто як безадресний вигук.
Повага до старших походить з того часу, коли сам факт того, що людина дожила до сивих пахв, вже свідчив про наявність в неї довгої низки корисних навичок та моральне право (навіть обов‘язок!) ними ділитися. Зараз це абсолютно неактуально: той факт, що людина дожила до пенсії, не свідчить абсолютно ні про що. Можна говорити про співчуття до людей похилого віку через їхні проблеми зі здоров‘ям, але про якусь особливу, окрему від інших, повагу? А звідки?
Ось за це я і не люблю кугутизм, що маскується під консерватизм. Бо його джерело – небажання думати власною головою. Навіть про те, що і для чого ти робиш.
Коментарі — 0