Відновлення історичної справедливості: Крим-Україні, Кенігсберг-Німеччини

Німеччина повільно і невпевнено повертається у бік України і вкрай болісно відвертається і дистанціюється від путінської Росії. «Український поворот» Німеччини – це головне досягнення європейської політики за рік російсько-української війни. Росія втратила останнього сильного латентного союзника у Європі.

Той факт, що Німеччина зважилася брати участь у цій війні на боці України проти російського фашизму, дозволить їй остаточно позбутися комплексу неповноцінності та історичної вини за виникнення німецького фашизму. Країна, що породила фашизм у 20 столітті – Німеччина бореться з країною, яка породила фашизм у 21 столітті – Росія. Це так символічно. Звичайно, це важке для Німеччини рішення було зроблено під сильним тиском світової спільноти та США, НАТО. Цей несподіваний для путінської Росії поворот Німеччини від Москви до Києва виявився вкрай болючим ударом для Росії, який остаточно позбавляє Путіна шансів перемогти у цій війні. Якщо вже Німеччина стала на бік України, то путінській Росії вже нічого сподіваєтися на перемогу.

Тому ми маємо підтримати правильний вибір Німеччини.

Але треба розуміти, що Німеччина багато втрачає від розриву своєї багаторічної економічної та політичної дружби з Росією. У Німеччині відбуваються бурхливі внутрішньополітичні дебати щодо ролі країни у російсько-українській війні. Тому слід подумати про вагому компенсацію для Німеччини її повороту у бік України. Більше того, цей «український поворот» Німеччини слід зробити неминучим та необоротним. Україна та США мають бути впевненими, що в майбутньому Німеччина не повернеться на рейки міцної дружби з Росією за рахунок інших країн.

Не забуватимемо, що Німеччина має один важливий історичний і геополітичний комплекс неповноцінності – це втрата Кенігсберга під час Другої світової війни. Для Німеччини Кенігсберг це священна німецька земля, джерело німецької держави та історичне місце німецької слави.

Возз'єднання Кенігсберга з Німеччиною буде найкращим засобом компенсації Німеччини її участі у цій війні на боці України та надійним доказом остаточного розриву між Німеччиною та путінською Росією. Таким чином, повернення Кенігсберга остаточно посварить агресивну Росію, стане стіною, а не мостом між цими країнами, страхуванням проти можливих політичних альянсів Берліна та Москви у майбутньому. І тоді в майбутньому головною проблемою реваншистської Росії буде не Україна, а Німеччина.

Таким чином, після закінчення російсько-української війни Росія програє двічі: Україна повертає собі Крим, а Німеччина отримує Кенігсберг, як приз за правильний вибір на користь мирної Європи.

Лише після цього світова спільнота може подумати, як допомогти відновленню територіальної цілісності Молдови та Грузії, а також поверненню Курил у лоно Японії.