День розвідників. Ті, хто наближає нашу Перемогу

Півтора роки великої війни змінили багато чого в силових відомствах. Але таку трансформацію, яку пройшла воєнна розвідка – ГУР, жодна служба не повторила. З аутсайдера безпекових відомств, у мирний час – до найпотужнішої та найефективнішої спецслужби України.

Якщо раніше ГУР був постачальником актуальної розвідувальної інформації, то сьогодні спецназ ГУР став серйозною силою, яка вплинула на перебіг подій на всіх ділянках фронту. 

Вперше зіштовхнувся з роботою розвідників під час великого вторгнення росіян в Украну під час окупації Київщини. Коли рейди спецназу ГУР по ворожим тилам робили шороху та швидко деморалізовували окупанта, що мріяв про «Київ за три дні». Звісно, в ідеальному світі використовувати високопрофесійний спецназ для утримання укріплень чи для прямих штурмів – неефективна витрата дорогоцінного ресурсу. Але в той момент було не до теоретичних викладок. Всі наявні сили було кинуто на захист столиці. Власне, це в підсумку дозволило витримати перший найстрашніший удар.

Саме під час захисту Київської області було відпрацьовано один із важливих елементів бойової роботи – організація місцевих рухів опору. ГУР цілеспрямовано працює над створенням і координацією таких утворень. Наші партизани на окупованих територіях мають належну підготовку, необхідну зброю та обладнання, засоби зв’язку та дорогоцінну інформацію. Їхні дії не хаотичні та повністю вкладаються в загальну систему Сил безпеки і оборони. Їхні задачі не обмежуються дрібними диверсіями. Саме ці групи дозволяють отримувати актуальні розвідувальні дані, максимально ускладнювати логістику ворога, готувати підґрунтя для серйозних бойових операцій і брати цінних полонених.

Від самого початку вторгнення голова ГУР генерал Кирило Буданов говорив, що бойові дії мають переміститися на територію ворога. Тож хай звикають до безсонних ночей під звуки сирен. Сьогодні безпілотники ГУР становить наразі неабияку силу та загрожує військовим об’єктам практично на будь-якій відстані від кордону: від Ростова до Мурманська. 

При цьому ГУР покладається на засоби власної розробки та виробництва. На сьогодні важко оцінити загальний розмір безпілотної флотилії ГУР, але наслідки її роботи легко відстежити в термінових новинах з «місця подій».

Особливий «сентимент» Буданов має до Криму. Він вважає, що якщо відновити контроль над півостровом, це стане одним з головних чинників майбутньої Перемоги. Рейди спецназу б’ють у найбільш вразливі місця. Зокрема, на Тарханкуті велике зосередження авіаційних і протиповітряних підрозділів ворога. Тож останні удари були спрямовані саме сюди. Паралельно іде методичне знищення систем ППО, які стали одними з основних цілей безпілотного флоту ГУР.

Агентурна робота ГУР сама по собі варта поваги та захоплення. Кожен влучний постріл Himars це результат кропіткої роботи зі збору даних. Кожна вдала операція зі звільнення територій чи планування майбутніх дій як тактичного, так і стратегічного масштабу. Військове та політичне керівництво держави отримують повну інформацію про плани та дії ворожих лідерів.

Спецоперація ГУР «Синиця» абсолютно безпрецедентна не тільки в українському, але й в світовому масштабі. Вона дала змогу не просто отримати бойовий вертоліт Мі-8 АМТШ. Ця модифікація відносно нова розробка ворога і Україна досі не мала зразків цієї зброї. Адже отриманий «борт» випущено 2016 року.

Півроку роботи з пілотом дали змогу переконатися у справжності намірів Кузьмінова, убезпечити членів його родини та втілити план без жодних втрат. Успішна спецоперація дала змогу отримати надзвичайно важливі розвідувальні дані, які вже впливають на зниження ефективності ворожої авіації.

Окрім цього, було продемонстровано дієвість української формули «техніку в обмін на гроші». Військовослужбовці РФ змогли переконатися – Україна дотримується обіцянок. Пілот, який здійснив такий крок, живий, здоровий, щасливий і з півмільйона доларів у кишені. Хороший приклад для наслідування.

Серія «загадкових» смертей російських воєнних злочинців стала доброю традицією цієї війни. Показовий приклад колишнього командира підводного човна «краснодар» з якого наносились ракетні удари по центру Вінниці 14 липня 2022 року. Станіслав Ржицький, який віддав наказ щодо пуску ракет, спокійно звільнився з лав збройних сил ворога і мріяв про спокійне життя в рідному Краснодарі. Але на річницю свого злочину раптово помер під час ранкової пробіжки парком. Можливо від каяття. А можливо від семи куль, які впустив у нього невідомий, який також полюбляв ранкові пробіжки.

За пару днів Кирило Буданов висловився в тому сенсі, що воєнні злочини не мають строку давності. А тому, їхні смерті продовжаться незалежно від того, скільки часу пройшло від моменту злочину, та де саме переховується злочинець. Це стосується і медійних пропагандистів і колаборантів також.

Сьогодні День Воєнної Розвідки України! Військові розвідники вже стали легендою цієї війни. Перший раунд нашої спільної Перемоги досягнуто саме їхніми руками. Вітаємо вас, друзі! До остаточної Перемоги на московською імперією!