Як після Другої світової війни зупинялися міждержавні конфлікти

Зупинилась на формулюванні президента Італії Матарелли про «фрагментовану світову війну» та про те, що виходом може бути лише зміцнення інституцій.

Значить – таки визнається збій на рівні світової системи як такої та правил як таких. Раз одночасно у світі є декілька різної інтенсивності гарячих, холодних та потенційно нових конфліктів.

У книзі Калдор про «Нові та старі війни», згадала зараз, констатується, що після Другої світової війни міждержавних воєн було дуже мало, і, як правило, ці війни (Індія та Пакистан, Греція та Туреччина, Ізраїль та арабські держави) примирялись втручанням наддержав. Винятком була лише ірано-іракська війна.

А за останні двадцять років почала різко зростати їх тенденція і одночасно спадати дієвість міжнародного права.

І от я думаю, коли ж це світ пропустив той момент, коли з-під його ніг почала вислизувати підлога часу?

Бо якщо Росія як протоімперія живе минулими імперськими мареннями, то Захід – поствоєнним підходом 20 століття та першим десятиліттям 21-го, коли процвітання та прибуток розглядалися як основа та мотив для збереження світової системи.