Воєнні підсумки тижня

Оцінка наступу ЗСУ від розвідки Естонії, яку зброю Україні приніс саміт НАТО, ситуація на флангах Бахмута та задумки РФ на Луганщині – у воєнних підсумках тижня:

Тактика ЗСУ може бути тривалою, але для противника вона є виснажливою

Естонська розвідка робить гарний аналіз. Перед війною і на початку війни вони робили гарні доповіді, адекватно оцінювали ситуацію і зараз очільник розвідки Марко Гросберг каже, що тактика і стратегія ЗСУ призведе до успіху. На першій лінії оборони відбувається знищення противника, також знищення в обороні. Він каже, що динаміка на фронті дозволяє робити висновки про успіхи ЗСУ, але він не говорить про часові рамки. Він також згадав про Запорізький напрямок, про кадрові зміни у російській армії через те, що у них немає резервів, щоб посилювати сили та забезпечувати ротацію. У будь-якому разі, є розуміння, що тактика ЗСУ може бути тривалою, але для противника вона є виснажливою. Для нас вона буде результативною.

Підсумки саміту НАТО у вимірі військової допомоги та гарантій безпеки

Касетні боєприпаси ми отримали перед самітом НАТО і це спричинило панічні настрої у РФ. Сьогодні у представника Пентагону питали, коли саме Україна використає ці боєприпаси – він сказав, що першими про це дізнаються росіяни. Сам саміт був пов’язаний із значними пакетами військової допомоги для України. Йдеться і про Францію, яка нам передає ракети SCALP, Німеччину – 25 танків, 40 БМП Marder, дві нових пускових для комплексу Patriot.

Це важливий компонент для посилення нашої ППО. Були обіцянки Норвегії передати значну кількість маленьких безпілотників Black Hornet, які потрібні для ССО, – тисячу зразків. Також вона обіцяла передати ще дві пускових для комплексу NASAMS та командні пункти для цієї системи ППО. Австралія заявила про передачу значної кількості машин Bushmaster. Підтримка закордонних країн не зменшується.

Також згадаймо рішення G7 про спільну декларацію на підтримку України. Це дуже важливий документ, вона передбачає підходи країн щодо забезпечення України засобами ППО, далекобійними системами, бронетехнікою, трансформацію оборонно-промислової сфери України. Ця декларація не менш вагомий документ, а, можливо, й більш вагомий, ніж сама політична декларація від НАТО.

Ситуація на фронті: Бахмут продовжує бути м'ясорубкою для РФ, потенціал ЗСУ дозволяє стримувати атаки на Луганщині

Коли ми говоримо про ситуацію в Бахмуті та навколо – ми розуміємо місію ЗСУ. Бахмут для ворогів і далі залишається мишоловкою і м’ясорубкою. Підрозділи в Бахмуті перебувають перед вогневим контролем, забезпечення постачання для ворога все ускладнюється та ускладнюється. У місті діють десантні підрозділи РФ, які на БМП-3 намагаються здійснювати захист Бахмута. 

Доля міста вирішується на його флангах – південному та північному. Коли ми говоримо про південь – ситуація довкола Кліщіївки є однозначною. Дві панівні висоти, які тривалий час обороняв противник, зайняті нами. Росіяни намагаються контратакувати. До Кліщіївки поки що наші війська не заходять, в цьому немає сенсу. Для цього просто достатньо контролювати висоти над населеним пунктом, так само як і над Бахмутом. На півночі наші війська атакують у напрямку Ягідного, це неподалік від Берхівки. РФ намагається тиснути на Берхівку, аби не дати нам можливості вийти на панівні висоти, які розташовані біля неї. Так само відбуваються бойові дії дещо північніше – Оріхово-Василівка, Дубово-Василівка. Там росіяни намагаються проводити контратаки, щоб відволікти частину українських сил в районі Берхівки. Динаміка достатньо зрозуміла. Те, що значна кількість російських сил і надалі утримується навколо Бахмута означає, що вони нікуди не перекидаються, а якраз знаходять свою смерть там, де по них працює українська артилерія.

На Луганщині динаміка вже тривалий час така: ворог намагається атакувати на кількох ділянках. Задум зрозумілий: він хоче дотиснути наші війська на якійсь ділянці до річки Жеребець, аби ускладнити забезпечення. Другий задум в тому, аби забезпечити наступ вздовж річки Оскіл з півдня. Там розташовано близько 80 тис. особового складу противника. Як вважається, тут найбільш боєздатні сили, які мають на меті створити проблеми для ЗСУ і примусити наше військове керівництво відвертати увагу на цей напрямок і перекидати резерви. Ця концепція реалізується ворогом ще з минулого року і не дає значних змін на лінії фронту. Попри те, що РФ активізувала дії на цій ділянці Куп’янськ – Сватове – Кремінна, проводить бойові дії у Серебрянському лісництві, намагається атакувати Торське, здійснювати атаки на Невельське. Потенціал ЗСУ дозволяє це стримувати, але можемо прогнозувати, що противник буде і далі здійснювати активні атаки. Не полишаючи концепції витискання наших Збройних сил.