НАТО та комунізм. Є одна спільна риса

Напередодні саміту НАТО писав і говорив, що запрошення в блок не буде, замість цього будуть запевнення у підтримці України. І надання певної зброї, що підсолодити відсутність запрошення.

Для цього особливої аналітики не потрібно. Тому що запрошення України в блок до закінчення бойових дій означає готовність кран НАТО до прямих боєзіткнень з російськими загарбниками. А такої готовності нема. Бо якби була, то сучасні літаки з українськими пілотами або у вигляді західних ПВК вже контролювали небо України і забезпечували наш наступ.

Тобто, передбачувана відсутність запрошення не пов’язана з ситуацією на фронті. Бо ця відсутність є проекцією все ще наявних страхів і побоювань країн НАТО стосовно конфлікту з ядерною недоімперією. А от постачання Україні сучасної зброї як раз напряму залежить від успіхів нашого наступу. Чим помітніші будуть результати наступу ЗСУ, тим легше буду отримувати те, що для продовження наступу необхідне.

Всі хочуть бути на боці переможців, бо це дає електоральні дивіденти, а як тільки виникає невизначеність, всі процеси відразу стають на паузу. Отака сьогоднішня європейська демократія.

А тепер стосовно фронту. Мабуть, бачили в Ютубі сюжети з випробуванням різних зразків на гідравлічному пресі. Прес тисне, але нічого не відбувається. А потім раптово «Хрусть!», і зразок вже перетворився на купу уламків.

Так і ЗСУ постійно тиснуть на позиції ворога, виснажують його резерви, вичерпують волю до спротиву. Якщо нашої потужності вистачить, то ворог зламається. І звільнені території будемо рахувати не квадратними кілометрами, а переліком міст, які повернулися під наш контроль.

На цей час висновки робити зарано. Але радує те, що вже не тільки кримінальні найманці, а й кадрові російські генерали починають публічно скаржитися на проблеми зі зброєю, боєприпасами і «гарматним м’ясом». Тобто, воєнно-політична машина недоімперії працює з помітним перевантаженням, і все можливо у будь-який момент.

НАТО схожа на комунізм, бо обов’язково настане. Колись. А город треба копати тут і зараз. Такий наш шлях.