Українська історія в «Дюні»

«Дюна» поки що збирає переважно схвальні враження від українських глядачів - Українська історія в «Дюні»
«Дюна» поки що збирає переважно схвальні враження від українських глядачів
фото Warner Bros. Pictures

Нова екранізація має цікавий зв’язок між «Дюною» й українською історією

Книгу читав (точніше слухав у аудіоформаті). Тим, хто цінує наукову фантастику (яка часто у найкращих зразках не стільки оповідає про фантастику, скільки про навколишню реальність) відомо, що «Дюна» є класикою жанру.

Нову екранізацію подивився фільм зроблено неочікувано близько до книги (якщо не зважати на перетворення доктора Кінаса на чорношкіру жінку, але то зараз мода в західній кіноіндустрії така).

Нова екранізація не традиційна вже для подібних стрічок перемога форми над змістом (як от у отстанній трилогії «Зоряних воєн»). І не похабщина, якою щедро пересипав Джорж Мартін свої «Ігри…»

Однак я не про це.

А про цікавий зв’язок між «Дюною» і українською історією.

Так-так, він є!

Місця, де живуть фрімени, корінні мешканці Арракіса Дюни, вільнолюбні та грізні воїни, загартовані суворим кліматом, називаються «сієтч». В англійському оригіналі «sietch». Нічого вам не нагадує?

У додатку-словнику наприкінці книги термін пояснений так: «місце зборів у часи небезпеки». Фримени настільки довго жили в небезпеці, що цей термін набув ширшого значення і вживається для будь-якого печерного поселення, де мешкає одне з племен.

Насправді ж йдеться про січ. Так, про ту, яка була козацькою. Про Запорізьку січ як архетип поселення вільних людей, фортецю борців за власну свободу.

Звідки ж в «Дюні» знайшлося місце для «січі»? Єдине логічне пояснення (якщо не зважати на логіку російської Вікі, де сієтч намагаються витягнути з назви каньйону в Йорданії (!) – це фільм «Тарас Бульба» з Юлом Бріннером у головній ролі.

«Дюна» видана 1965 року, а фільм вийшов на екрани 1962-го. Отже Френк Герберт, автор книги, цілком очевидно міг фільм бачити.

І там, на перших же хвилинах можна почути це слово сієтч. Звучить саме так, як прочитати це українською.

Але йдеться, звісно, не про поселення фріменів, а про Січ, на яку Тарас Бульба мав би вислати своїх синів, замість відправляти їх на науку до польського Кракова.

« – Yes, Taras! If you sends your sons to the sietch, they will learn how to be warriors. It is only there, at the Cossack Headquarters, that they can become true Cossacks.

– Well said! I bring them to the sietch myself!»

«– Так, Тарасе! Якщо ти відправиш своїх синів на січ, вони навчаться бути воїнами. Лише там, у козацькому штабі, вони можуть стати справжніми козаками.

– Добре сказано! Я сам приведу їх на січ!»

Ось такі слова звучать у фільмі. Мабуть саме з них і виникла ідея у Герберта, який загалом багато взяв для опису побуту фріменів з арабського світу додати український колорит.

Оце справжня фантастика: американська екранізація книжки Миколи Гоголя 1962 року (доволі фантастична навіть у порівнянні з першоджерелом) спонукала письменника Френка Герберта взяти образ козацької січі для опису місця життя вільнолюбних воїнів фріменів.

І завдяки іншій екранізації, вже самої «Дюни», тепер, 2021 року, ця паралель з нашою історією набуває особливого звучання.

P.S. А головного антагоніста «Дюни», барона Харконена, звати Vladimir.

P.P.S. Цитата зі «Словника Дюни»:

«ЛА, ЛА, ЛА фрименський крик горя («Ла» перекладають як остаточне заперечення; «ні», що неможливо оскаржити).»

Після цього для когось з українських глядачів «Дюна», думаю, заграє новими гранями…

Джерело: блог Єпископа Євстратія

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.

Теги: історія
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
Дмитро Ярош
Дмитро Ярош

Народний депутат 8 скликання

 Костянтин Єлісєєв
Костянтин Єлісєєв

Заступник глави Адміністрації Порошенка (2015 – 2019 рр.)

Вахтанг Кіпіані
Вахтанг Кіпіані

Журналіст

Марина Фарба
Марина Фарба

Мешканка Луганська

Андрій Любка
Андрій Любка

Український письменник

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies

Українська історія в «Дюні»