Один із авторів медичної реформи пояснив, що пішло не так і чому багато громадян незадоволені

Медична система в Україні зараз така сама, як в багатьох країнах Європейського Союзу. Попри це, чимало українців незадоволені тим, як вона діє. Причини цього явища в інтерв’ю «Главкому» розкрив Павло Ковтонюк – співзасновник Українського центру охорони здоровʼя (UHC), екзаступник міністра охорони здоров’я (2016-2019 рр.).

«Медична система в Європі – дуже спартанська. Так, там дуже висока якість лікування. І коли держава забезпечує дуже високу якість послуг, навчає лікарів на високому рівні, забезпечує всім необхідним, на це витрачає багато грошей. Тому ця послуга стає дуже дорогою. Тому, щоб бюджет країни це витримав, щоб ця система існувала, доводиться виставляти пріоритети», – пояснив Ковтонюк.

За словами екзаступник міністра, європейська модель – це пріоритетність в доступі: чим хвороба простіша, тим довше очікування. Чим складніша – тим очікування буде коротшим.

«Люди, які мають досвід отримання складних послуг за кордоном, дуже вдячні та задоволені: вони пролікувалися швидко, якісно. Так, ті, хто просто хоче отримати довідку або полікувати шмарклі, зазвичай дуже незадоволені, бо їм доводиться чекати по два тижні і довше. Ось це і є зворотна сторона якості», – сказав Ковтонюк.

Якщо комусь доводилося користуватися екстреною допомогою в Європі, він знає, що це якість допомоги топ-класу. Пацієнта швидко доставляють в лікарню і роблять усе необхідне, пояснює співзасновник Українського центру охорони здоровʼя

«Неможливо одночасно забезпечити на високому рівні якість послуги і зробити її дуже доступною. Треба жертвувати або швидкістю, і так роблять в Європі, або якістю. У такому випадку доступ до послуги високий, але якість абсолютно непередбачувана: десь хороша, а десь просто жахлива. Оце українська модель зараз», – підсумував Павло Ковтонюк.

Нагадаємо, лікарі у Британії почали використовувати «калькулятор смерті» для пацієнтів. 

Також британські вчені розробили цифрових двійників пацієнтів, яких використовують як віртуальних піддослідних для тестування ліків. Це допомагає прогнозувати, які препарати будуть найбільш ефективними для лікування різних типів раку.