Буданов назвав умову, за якої росіяни могли взяти Київ

Київ було б узято в перший день повномасштабного вторгнення, якби російським окупантам вдалося десантуватися та захопити аеродром у Гостомелі. Про це повідомив начальник ГУР Міноборони України Кирило Буданов у документальному фільмі Дмитра Комарова «Рік», присвяченому роковинам повномасштабної війни Росії в Україну.

Також він заявив, що росіяни хотіли висадити десант на Печерських пагорбах неподалік НСК «Олімпійський» і звідти захопити урядовий квартал.

Утім, українські військові, які, за словами Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, за вісім років навчилися воювати, не дали росіянам приземлити їхні літаки.

«Було все заміновано, забарикадовано транспортними засобами, плюс уся «злетка» була залита олією», – пригадав події тих днів міністр оборони Олексій Резніков.

Найкритичнішими Командувач Сухопутних військ Збройних Сил України Олександр Сирський назвав четвертий та п’ятий дні повномасштабної агресії, коли противник захопив плацдарм у районі Мощуна.

«Там дуже небезпечна ділянка. Найменша відстань безпосередньо до Києва, що забезпечувало прохід аж до площі Шевченка та вхід у місто. Ситуація, дійсно, ставала критичною. Були вжиті всі заходи, ми майже добу працювали на командно-спостережному пункті батальйону. Були висунуті всі резерви, які ми мали на той час. Ціною неймовірних зусиль ситуацію було переломлено. Обстановка змінилася на нашу користь, і ворог не зміг прорватися», – сказав Сирський.  

Нагадаємо, що сьогодні, 24 лютого, у річницю вторгнення президент Володимир Зеленський провів пресконференцію під назвою «Лютий. Рік незламності». Зокрема, глава держави назвав найстрашніший момент війни, повідомив, в яку ще країну може вторгнутися Росія, розповів, що думає про мирний план Китаю і переговорні можливості президента Туреччини Ердогана, а також, зізнався, як «переламав» Гутерреша та відповів на численні запитання інозених журналістів. 

До слова, сьогодні до річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну у всьому світі відбулися велелюдні протести. До них долучилися як іноземці, так і українці, що нині вимушено опинилися за кордоном. Окремі акції у європейських столицях відбулися напередодні, у багатьох містах замайоріли синьо-жовті прапори.