Нардеп Андрій Ніколаєнко: Рішення позбавити Разумкова мандата вже ухвалене
Андрій Ніколаєнко: «Я увійшов у міжфракційне об’єднання, бо знаю Дмитра Разумкова з 2012 року»
«Я читаю закони та знаю, що законних підстав забирати мандат у Разумкова немає, але…»
Дмитро Разумков після звільнення з посади голови Верховної Ради заснував міжфракційне об'єднання «Розумна політика». На тлі інформації про його амбіції створити власну партію, створення цього об’єднання можна сприймати як перший крок до наступної мети.
Як писав «Главком», членами «Розумної політики» стали 21 член фракції «Слуга народу» (Володимир Козак, Василь Мокан, Роман Соха, Неллі Яковлєва, Оксана Дмитрієва, Валерій Божик, Дмитро Микиша, Артем Дмитрук, Ольга Саладуха, Олег Воронько, Олександр Бакумов, Ольга Коваль, Дар'я Володіна, Михайло Новіков, Роман Бабій, Аліна Загоруйко, Костянтин Касай, Дмитро Гурін, Михайло Крячко, Євген Петруняк, Іван Юнаков), позафракційний нардеп Людмила Буймістер, а також двоє представників «Батьківщини» (Володимир Кабаченко, Андрій Ніколаєнко).
Фракція Юлії Тимошенко несподівано проголосувала за відставку Разумкова, але Ніколаєнко демонстративно натиснув червону кнопку. Після цього він поскаржився журналістам, що його видалили із фракційного чату.
В інтерв’ю «Главкому» Ніколаєнко розповів, чи отримав санкції від Юлії Володимирівни за рішення долучитися до новоутвореного об’єднання, а також що саме його давно пов’язує з Разумковим та чия позиція відтепер буде для нього пріоритетною – «Батьківщини» чи «Розумної політики».
Пане Андрію, як до вашого рішення поставилась Юлія Володимирівна, фракція «Батьківщина»?
У мене поки що не відбулося спілкування з цього питання з керівництвом фракції і, зокрема, з Юлією Володимирівною. Я її поки що не бачив. Вступ до міжфракційного об’єднання не передбачає якихось погоджень з керівництвом фракції, оскільки не впливає на членство у політсилі. Я не вважаю, що я щось порушив.
Колеги ж, з якими я близько спілкуюсь, із розумінням поставилися до мого рішення та нормально його сприймають. Тим більше, я голосував проти відставки Разумкова.
Власне, позиція фракції щодо цього питання була іншою – «Батьківщина» голосувала за. Як керівництво поставилося до вашого демаршу? І чому ви вирішили натиснути «проти» замість хоча б «утримався»?
Після голосування ніхто нічого не казав, а перед голосуванням у нас було засідання фракції, на якому я озвучив свою позицію. Я вважаю, що рішення фракції було помилковим, які б мотиви та причини у нього не було. Так, ми з Дмитром Разумковим товаришуємо вже багато років, але моя позиція ґрунтується не на цьому, а на тому, що президент Зеленський змінює на власний розсуд розклад у парламенті. Через Руслана Стефанчука Зеленський посилив свій вплив на парламент і парламентаризм. І те, що Дмитро Разумков був більш толерантним до опозиційних фракцій – у тому числі до «Батьківщини» – це очевидно. Він був головою Верховної Ради, а не фракції «Слуга народу», і це не подобалося Офісу президента. Зеленському ж потрібна підтримка фракції «Слуга народу» та ще двох депутатських об’єднань («За майбутнє» і «Довіра» – «Главком»), коли голосів на щось не вистачає.
Так, був варіант не брати участі у голосуванні, але я хотів засвідчити свою позицію. Напередодні голосування я переконував деяких своїх колег зі «Слуги народу», які дослухаються до моїх порад як досвідченої старшої людини. Вийшло б некоректно: я їх переконував голосувати проти, а сам би утримався. І потім, це було б підставою для неприємних запитань на ефірах.
Погодьтеся, міжфракційні об’єднання дуже часто перетворюються на формальність: вони не збираються та нічого не вирішують. «Розумна політика» має якийсь план, аби зламати цю традицію?
По-перше, я не наївна людина і розумію різницю між цим міжфракційним об’єднанням і, умовно кажучи, «Кіровоградщина» чи «За зелену енергетику». Ті, що об’єднані за вузьким напрямком, справді працюють несистемно. Звісно, є і міжфракційне об’єднання «За рівні можливості», де дуже активно працюють жінки. Олена Кондратюк (нардеп, нині позафракційна, бо є віцеспікером, пройшла в парламент від «Батьківщини» – «Главком») його активно підтримує. Однак більшість об’єднань дійсно працюють справді несистемно.
Об’єднання, яке реально працює, – це частина фракції «Голос», яка відкололась. Я думаю, що «Розумна політика» стане другим об’єднанням, яке має політичну мету та майбутнє, бо воно стосується не якогось одного моменту, а всього спектру державної політики. Всередині об’єднання відбуватиметься комунікація, формуватимуться різні позиції стосовно різних моментів, що будуть спиратися на об’єктивні думки незалежних експертів, а не на політичну кон’юнктуру.
Як будете діяти, якщо позиція «Розумної політики» у якихось питаннях ітиме врозріз позиції «Батьківщини»?
Я завжди стаю на бік розуму та закону. Я не є прихильником голосування з міркувань політичної доцільності. Саме тому мої голосування часто не збігалися із голосуванням фракції або ж я не брав у них участі.
Чи може міжфракційне об’єднання з часом перетворитися на партію, з огляду на амбіції Разумкова?
Однозначно до «Розумної політики» люди продовжать приєднуватися. Думаю, саме цього боїться Офіс президента, тому там, наскільки мені відомо, вже ухвалили рішення про позбавлення Разумкова мандата. Хай у незаконний спосіб, але на Банковій планують це зробити, оскільки вважають, що так зупинять процес (розширення «Розумної політики», – «Главком»). На мою думку, це, по-перше, не зупинить процес. По-друге, ще побачимо, чи їм це вдасться.
Я думаю, що якщо Дмитро Олександрович вирішить робити партію, він запропонує долучитися до неї тим, кого вважатиме за потрібне, і це не обов’язково лише члени «Розумної політики» чи взагалі нардепи. Про те, що у нього є амбіція створити партію, Дмитро Олександрович заявляв сам на одному з нещодавніх ефірів.
Хто ще може приєднатися до цього об’єднання, чи ви бачите потенціал для його розширення?
Я не можу коментувати, хто ще приєднається.
На вашу думку, це міжфракційне об’єднання може перерости в депутатську групу?
Так, є такий потенціал. Але, коли це буде відбуватися, за яких умов, скажімо так, це питання наступних кроків. Де-юре це посилило б позицію, оскільки у групи такі ж права, як і у фракції.
Формувати групу без наслідків для себе можуть виключно позафракційні або ті, хто вийшов із фракції, або ж був виключений. Відповідно це можуть бути депутати-мажоритарники. Але фактично велика кількість членів «Розумної політики» і прихильників Дмитра Разумкова є списочниками, і вони навряд чи зможуть вийти зі своїх фракцій без наслідків для себе.
А от злі язики, джерела «Главкома» у «Слузі народу», кажуть, що ви увійшли до цього об’єднання з причини ваших зав’язків з Рінатом Ахметовим, який тепер симпатизує Разумкову. Ви можете якось прокоментувати це?
А це хто саме каже таке?
Журналісти мають право не видавати своїх джерел…
Я зазвичай коментую тоді, коли розумію, кому належать ті язики. Тоді можна казати, з яких причин та чи інша людина це стверджує. «Злі язики» – це якась аморфна історія. Я ввійшов у міжфракційне об’єднання, бо знаю Дмитра Разумкова з 2012 року. Коли я працював у Кіровоградській області, Дмитро Олександрович був моїм радником. Я його знаю як порядну принципову людину, яка, ставши спікером, не зарозумілась і не помінялась. Я спостерігав за ним зі сторони, з іншої фракції, і побачив, що влада його не зіпсувала. Я вважаю за потрібне його підтримувати, допомагати та використовувати весь наявний у мене досвід, як управлінський, так і бізнесовий.
Якщо таки Разумкова позбавлять мандата, як ви його тоді будете підтримувати?
Як людина, яка, на відміну від людей з Офісу президента, читає закони, я знаю, що законних підстав забирати мандат у Разумкова немає. Вони це можуть зробити рішенням РНБО, без рішення РНБО, рішенням з’їзду трьох людей, які на момент створення партії «Слуга народу» і виборів були взагалі членами інших партій на відміну від Разумкова. Наприклад, Давид Арахамія, який писав: «Дякую президенту Порошенку» (у квітні 2019 року, – «Главком»), а сьогодні розповідає інші речі. Мають бути законні, судові підстави, хоча для них часто і закон, і суд не є авторитетами. Існує такий момент як сприйняття суспільства, є багато інструментів як парламентського, так і непарламентського впливу. Але я думаю, що найбільше здивують і неприємно вразять пана Зеленського рейтинги, які будуть у Дмитра Олександровича після чергової атаки на нього з боку Банкової. Тому хай роблять те, що вони запланували, а ми будемо робити те, що плануємо ми.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0