Суд зобов'язав Офіс генпрокурора закрити «справу Татарова»

Шевченківський райсуд Києва зобов'язав Офіс генпрокурора закрити провадження щодо заступника голови Офісу президента Олега Татарова. Про це у Facebook повідомив голова Центру протидії корупції (ЦПК) Віталій Шабунін.

«Зеленський руками Шевченківського суду зобов'язав Венедіктову закрити справу Татарова. Своїм все – ворогам закон», – написав антикорупціонер.

Центр протидії корупції уточнює у Telegram, що 14 грудня 2020 року Печерський суд зобов’язав забрати справу заступника голови Офісу президента Олега Татарова в Національного антикорупційного бюро України.

«14 грудня 2021 року Шевченківський суд зробив Татарову подарунок на річницю рішення «Печери» і тишком-нишком зобов’язав прокурорів Венедіктової закрити справу через сплив строків розслідування. Через злочинні дії прокурорів разом із заступником Єрмака відповідальності уникнуть забудовник Максим Микитась та експерт Костянтин Дубонос», –йдеться в повідомленні.

Графіка: Центр протидії корупції

ЦПК зазначає, що сталося це напередодні затвердження результатів конкурсу на голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), де переміг детектив НАБУ Олександр Клименко.

«Мабуть, саме тому «татарівська» частина комісії блокує затвердження результатів конкурсу, на якому переміг Клименко. Президент Володимир Зеленський в одному з інтерв’ю говорив, що Татаров має довести, «що він ні в чому не винен». Очевидно, не склалося. В тому числі завдяки генеральному прокурору Ірині Венедіктовій, яка разом зі своїми підопічними робила все, щоб суд не розглядав зафіксовані НАБУ факти передачі хабаря», – підсумували у Центрі протидії корупції.

До слова, виконувач обов’язків голови САП рішуче спростував закиди щодо своїх зв’язків з Офісом президента. «Я минулого року підписав підозру Татарову (Олег Татаров – скандальний заступник голови Офісу президента – «Главком»). Тож які у мене можуть бути з ними стосунки? Татарова я бачив двічі на офіційних заходах. З тим же Офісом генпрокурора у нас все базується в межах кримінального процесу. Нічого іншого немає», – наголосив Максим Грищук.

Олег Татаров був призначений на посаду заступника голови Офісу президента указом президента від 5 серпня 2020 року. З 2011 по 2014 рік був заступником начальника Головного слідчого управління МВС України. Різко висловлювався на адресу учасників Революції Гідності, зокрема, стверджував, що під час подій на Майдані мітингувальники стріляли самі по собі, а силовики не застосовували насильницькі дії для розгону Євромайдану.

Також Татаров був адвокатом Андрія Портнова − першого заступника Адміністрації президента часів Віктора Януковича, та олігарха Вадима Новинського.

Після Революції він очолив юридичний департамент корпорації «Укрбуд» і обіймав посаду до 2017 року, займаючись водночас приватною адвокатською практикою. Татаров підпадає під дію закону про люстрацію.

6 липня 2021 року президент Володимир Зеленський розглянув петицію про відставку заступника голови Офісу президента Олега Татарова і відповів на неї, заявивши, що нікого не можна примушувати робити щось, що не написано в законі.

Петиція була подана 26 березня главою Центру протидії корупції Віталієм Шабуніним. Єдина вимога – негайно звільнити Татарова. У тексті самої петиції Шабунін нагадував, що Татаров є фігурантом справи про розтрату 81 млн грн Нацгвардії, про його роль під час Майдану і званні заслужений юрист України, яке йому присвоїв президент-утікач Віктор Янукович.

Раніше експрем’єр Олексій Гончарук пояснив, чому, попри критику та фігурування у гучному корупційному скандалі, досі не звільнено заступника голови Офісу президента Олега Татарова.

Як повідомлялося, власник компанії «Укрбуд» обвинувачений в корупції Максим Микитась, дав свідчення на співучасника злочину - колишнього юриста «Укрбуду» Олега Татарова, нині − заступника голови Офісу президента.

Нагадаємо, нещодавно в Україні відбувся конкурс на посаду очільника САП, але його переможця – старшого детектива НАБУ Олесандра Клименка – конкурсна комісія відмовляється затверджувати. Блокпакет в ній фактично мають представники від монобільшості та її сателітів, які посилаються на те, що конкурсанти ще мають пройти спецперевірку.

На додачу є рішення одіозного Окружного адміністративного суду Києва щодо скасування порядку роботи конкурсної комісії з обрання керівництва САП. Тож, попри обурення західних партнерів, влада відверто затягує з призначенням головного антикорупційного прокурора.