Верховна Рада відкрила 14-ту сесію

Увечері 2 вересня 14-та сесія Верховної Ради дев'ятого скликання розпочала роботу. Вона триватиме до лютого 2026 року. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на народних депутатів, зокрема Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка.

Відкриття сесії відбулося ввечері, адже вдень більшість народних депутатів перебували у Львові, де попрощалися з колишнім спікером Верховної Ради Андрієм Парубієм, якого 30 серпня вбили з вогнепальної зброї.

Відповідно до Конституції, чергові сесії парламенту розпочинаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня щороку.

Отож, пізно ввечері 2 вересня Рада розпочала нову парламентську сесію.

Железняк зазначив, що цього разу було встановлено одразу три рекорди:

• найпізніше відкриття сесії;
• найбільша сесія за обсягом питань та тривалістю;
• найменша кількість народних депутатів за всю історію роботи парламенту – станом на сьогодні у Верховній Раді лише 396 депутатів.

Відповідно до Конституції, чергові сесії парламенту розпочинаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня щороку. Так, Верховна Рада 4 лютого відкрила 13-ту сесію. Оскільки виборів на час воєнного стану бути не може, роботу продовжує поточне, дев'яте скликання Верховної Ради, яке є найдовшим в українській історії.

Нагадаємо, 29 серпня 2025 року Верховна Рада України IX скликання відзначила шість років з моменту початку своєї роботи. Цей парламент, який свого часу називали наймолодшим і найдосвідченішим, став найдовшим в історії сучасної України, перевершивши всі очікування та прогнози щодо тривалості терміну існування. «Главком» зібрав основні факти про нинішнє скликання народних депутатів України.

Нинішнє скликання працює довше, ніж будь-яке інше раніше. Цей факт є унікальним, адже до введення воєнного стану Верховна Рада могла бути розпущена достроково, але зараз цей механізм призупинено, що дозволило парламенту продовжити свою роботу.

За результатами позачергових виборів 2019 року до парламенту пройшло 424 депутати з 450 можливих, а також 26 депутатів з мажоритарних округів. Це була найменша кількість народних обранців в історії через окупацію Криму та частини Донбасу, що унеможливило проведення виборів у 26 округах.

Одним із найунікальніших явищ цього скликання стала монобільшість партії «Слуга народу», яка вперше в історії України отримала абсолютну більшість місць (254 мандати) для одноосібного формування уряду. Це значно спростило процес ухвалення законів на початку каденції, але згодом призвело до внутрішніх конфліктів та зменшення кількості депутатів у складі фракції.