Обороняв Україну у самому пеклі війни. Згадаймо Анатолія Шекулу
Анатолій Шекула обороняв рідну землю на передових позиціях, у самому пеклі війни на Авдіївському напрямку
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Анатолія Шекулу.
З першого дня повномасштабного вторгнення Анатолій Шекула пішов добровольцем у Збройні Сили України. У складі групи Сил спеціальних операцій брав участь у боях з окупантами на Чернігівщині, потім воював гранатометником у 47-й бригаді наступу «Магура». Обороняв рідну землю на передових позиціях, у самому пеклі війни на Авдіївському напрямку. Загинув 12 червня 2024 року під час виконання бойового завдання.
Анатолій Шекула народився 2 червня 1979 року у селі Фастівці. Закінчив місцеву школу, потім Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка. Працював вчителем молодших класів у Бахмацькій гімназії. Останнє місце роботи у мирному житті – Бахмацький район електричних мереж
З перших днів війни Анатолій Шекула добровольцем пішов захищати Україну. Обороняв рідну землю на передових позиціях, у самому пеклі війни: воював у складі 47 окремої механізованої бригади «Магура» на Авдіївському напрямку.
Донька Анатолія Шекули Анастасія теж захищає Україну від окупантів.
Життя воїна обірвалось в одній із найгарячіших точок. Загинув Анатолій Шекула 12 червня 2024 року під час виконання бойового завдання.
«Анатолія Миколайовича згадували як щирого та дбайливого вчителя, якого дуже любили учні, як людину, яка несла в собі світло та дарувала добро. Побратими говорили про нього як про мужнього та сміливого воїна, який не вагався й миті, стаючи на захист України та даючи впевнений опір російським окупантам. Він був справжній, справедливий, чесний», – йдеться у повідомленні Бахмацької міської ради.
Прощання з Анатолієм Шекулою відбулося 16 червня. Попрощатися з Героєм прийшло безліч людей: рідні та близькі, колишні колеги по роботі, учні та бойові побратими. Згорьовані люди зібралися біля храму; і, здавалось, всі квіти червня завітали на церковне подвір’я; у скорботі схилили прапори.
Потім довжелезна скорботна процесія пройшла центром міста, спинившись на площі Героїв Майдану.
Поховали воїна на місцевому кладовищі.
«Анатолій – справжній патріот, котрий змушений був полишити мирне життя та взяти до рук зброю, аби не ганьбив ворожий чобіт нашу землю, аби під мирним небом жив український народ. Був добрим і щирим, мав багато друзів. Дуже любив родину, яка була для нього цілим всесвітом. Немає таких слів, які б зараз могли заспокоїти родину Героя. Це непоправна втрата для всіх нас і водночас історія, викарбувана іменами тих, кого ми не маємо право забувати... Доземний уклін Воїну Світла за його мужність, силу духу та рішучість. Він був, є і буде справжнім сином України», – написали на сторінці Бахмацької міської ради.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0