Батько двох дітей, талановитий гармоніст і добрий друг. Згадаймо Миколу Ленка
Музикант приєднався до лав ЗСУ після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, брав участь у боях за Бахмут і Часів Яр
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Миколу Ленка.
У бою за свободу й незалежність України загинув артист «Дикого театру» Микола Ленок. Музикант служив бойовим медиком у 136-му окремому батальйоні територіальної оборони міста Бровари. Сумну звістку 15 липня 2024 року повідомили представники «Дикого театру» у фейсбуці.
«Із сумом повідомляємо про те, що на фронті під Часовим Яром загинув наш гармоніст Микола Ленок, який незмінно виступав у складі троїстих музик у виставі «Червоне, чорне і знову червоне» (вистава режисера Максима Голенка у жанрі анархічний вестерн, прем'єра у «Дикому театрі» відбулася у 2020 році, – «Главком»). У нього залишилася жінка з двома малолітніми дітьми. Світла людина, достойний чоловік, щирий патріот. Шана і світла пам'ять!», – написали колеги Миколи з «Дикого театру».
Нині Микола значиться як зниклий безвісти.
Микола Ленок приєднався до лав ЗСУ після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Зокрема, у 2022 році служив бойовим медиком у 136-му окремому батальйоні територіальної оборони міста Бровари. Крім цього, він приєднався до ансамблю своєї військової частини.
У нього залишилася жінка та двоє синів – 11-річний Назар та 2-річний Богдан.
«Микола Ленок завжди обманював, коли кричав «останній раз». Цю його фішку постійні танцюристи вже знали і ніхто не розслаблявся, коли закінчувалося «останнє» коліно – бо знали, що танець буде тривати ще.
Я хочу, щоб нас ще раз обманули і ми знову побачили Миколу і потанцювали під його запальну гру. Офіційно він вважається зниклим безвісти, але є два свідчення про його загибель. На жаль, позиції наших бійців поки що зайняті і дістати звідти тіло неможливо.
З перших днів війни Микола пішов добровольцем до лав територіальної оборони, брав участь у боях за Бахмут, був на передовій під Соледаром, а останній раз – біля Кліщіївки, де Часів Яр. І щоразу, як йому вдавалося бути у Києві – заходив чи то на наші танці, чи то просто до мене додому. Останній раз він був у мене безпосередньо перед останнім відправленням на передову. Просив, щоб я пограв йому на дорогу. Я грав, потім пішов на кухню готувати чай і чую – Микола взяв до рук гармонь. Я навмисно дуже довго готував чай, бо відчував, що Микола хотів набутися музикою. Можливо, він відчував, що це бойове відрядження може стати для нього фатальним», – написав у фейсбуці музичний наставник і друг полеглого захисника Ілля Фетисов.
«Микола відкритий і завжди був готовий допомогти, підтримати, поділитись... Коли не було пального, черги на заправках, а у мене дві автівки для військових нема як довезти. То Микола добув аж 200 л солярки, та ще й безкоштовно, і ми відразу повезли машини на Схід, у Первомайське, що недалеко від Пісків. Наразі, на жаль, окуповане. Я це так запам'ятала, бо усім було треба, бо ми просто товаришували як люди однієї сфери, а не друзі-друзі, перейнявся і знайшов. Кожна зустріч і до війни була суцільним позитивом і з мудрою розмовою», – пригадала товаришка Миколи Наталка Лещенко.
Підтримати сім'ю Миколи можна за реквізитами: дружина Олеся Ленок 5457 0822 9664 4615.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0