Час замінити «француженку»? Мовознавиця пояснила, як треба називати французьких жінок українською

Дискусія щодо форми назви жінок-француженок в українській мові часто переходить у питання впливу російської мови. Мовознавиця Ольга Васильєва у рубриці «Мовне питання» «Главкома» роз'яснила, яка форма назви жінок-француженок є питомою для української мови. Вона також торкнулася перекладу деяких слів з російської, наголосивши на необхідності відходити від русизмів.

Відповідаючи на запитання читача Сергія Охріменка, чи не час «француженку» викинути з нашої мови, Ольга Васильєва однозначно заявила: «Так, правильно «французка». Вона додала, що так само коректними є «англійка», а не «англічанка», та «туркеня», а не «турчанка».

Мовознавиця пояснила, що в українській мові існує розмаїта система суфіксів для утворення жіночих етнонімів. Хоча слово «француженка» і присутнє у словниках, а «французка» позначено як застаріле, Васильєва підкреслила, що «це єдина питома і притомна форма». На підтвердження своїх слів вона навела приклад з творчості Лесі Українки: «Тільки французка може дати панні відповідне виховання, до того ж Юзя вже досить вміє по-німецьки».

Ольга Васильєва також відповіла на запитання щодо перекладу назви фільму Луїса Бунюеля «Le charme discret de la bourgeoisie» та російських слів «обаяние» і «прелести».

Назву фільму мовознавиця переклала б як «Скромна принадність буржуазії», а не «привабливість», оскільки слово charme (з французької) найточніше відповідає українській «принадності». Російське слово «прелести» слід перекладати як «принади», а «обаяние» – як «принадність».

Насамкінець, Ольга Васильєва зауважила, що не любить перекладати з російської на українську, адже це вимагає знання російської мови, яку вона б воліла забути. Проте, зважаючи на те, що ми живемо «не в комфортній бульбашці, а в середовищі боротьби з двомовністю», українські відповідники будуть знаходитись.

Нагадаємо, у сучасному українському мовленні часто побутує хибна думка, що слово «роковини» слід вживати лише щодо сумних дат, тоді як «річниця» – для позитивних подій. Проте це не відповідає історичним та словниковим нормам української мови. 

До слова, у сучасному українському мовленні часто виникає питання щодо правильного вживання прислівників «українською» та «по-українському». Мовознавиця Ольга Васильєва у рубриці «Мовне питання» «Главкома» роз'яснила нюанси їх використання, наголосивши на багатозначності варіанту «по-українському».

Мовознавиця зазначила, що прислівник «по-українському» часто викликає здивування або навіть відторгнення у деяких мовців через недостатню обізнаність. Однак, за її словами, це цілком коректна лексема.