Дмитрівська поминальна субота: що потрібно робити цього дня

7 листопада за православним календарем - Дмитрівська поминальна субота. Цього дня згадують усіх померлих у вірі православній. Поминальні суботи - особливі дні шанування померлих.

Існує декілька поминальних субот на рік: Радониця (другий вівторок після Пасхи), Усікновення глави Іоанна Хрестителя, Дмитрівська (перша субота листопада) та День пам’яті від голодоморів (четверта субота листопада).

Історично Дмитрівську суботу почали відзначати з 14 століття, після перемоги Дмитра Донського на Калці. Тоді цього дня поминали лише загиблих воїнів. Тепер це день загального згадування всіх померлих вірян.

Молитва за померлих у православній вірі не менш важлива, ніж молитва за живих. Це благословення вашого роду, тому аби нікого не забути, краще купити у церковній лавці маленький блокнотик - «Пом'яник», куди ви будете записувати ім’я всіх померлих та живих, за кого треба молитися. Пом'яник можна використовувати вдома для домашньої молитви, можна брати із собою до храму.

Увечері перед кожним поминальним днем у монастирях та храмах правлять Всеношну (парастас).

Що робити цього дня?

Бажано у Дмитрівську суботу прийти до храму зранку. Після літургії у Дмитрівську суботу правлять заупокійну панахиду (спеціальне заупокійне богослужіння), читають подані вірянами записки за померлих. Дуже корисно у ці дні причаститися.

Написати записку «За упокій» - перелічити всіх своїх померлих близьких та рідних. Нагадаємо, у церковній записці ми можем писати лише ім’я того, хто помер у православній вірі. За померлих іновірців можна молитися лише вдома.

Запалити свічку. Свічки - ваша жертва церкві. Взагалі, свічки можна ставити у будь-який свічник. Але є спеціальне місце для свічок за упокій - це канон - стіл прямокутної форми, з хрестом і спеціальним свічником. Саме перед каноном здійснюється панахида, під час якої можна поставити свічку і разом з усіма помолитися про своїх покійних родичів.

Залишити у храмі пожертву (тільки за бажанням вашої душі!) У Поминальну суботу в центрі храму ставлять великий стіл і туди складають пожертву. Зазвичай приносять продукти - можна усе, крім м’ясних продуктів. Частіше приносять олію, хліб, крупи, борошно, печиво. Після богослужіння ці продукти роздаватимуть служителям храму, бідним людям та нужденним, або у дитячі будинки чи у будинки для літніх людей.

Після храму можна прийти на кладовище. Там треба ще раз помолитися за померлих близьких і рідних. Традиція залишати їжу не є християнською. Краще запалити свічку, помолитися та помовчати. Не можна ображати пам’ять померлих брудними розмовами, курінням та алкоголем. Не можна виливати горілку або інші алкогольні напої на могилу.

Поминальний обід цього дня треба супроводжувати та закінчувати молитвою. За столом можна згадати добрі справи померлих, їх кращі риси характеру, історії. Бо у Господа - усі живі. Наші померлі близькі та рідні завжди поруч з нами, просто ми не можемо їх чути та бачити.