Національний радіодиктант. Відома редакторка вказала на помилки, яких припустилися організатори

Національний радіодиктант. Відома редакторка вказала на помилки, яких припустилися організатори
Редакторка закликала всіх «наголошувати слова правильно і не абикати»
фото з відкритих джерел

Васильєва має питання і до авторів тексту, і до тих, хто його начитував

Сьогодні, 27 жовтня, у День української писемності та мови, відбувся Радіодиктант національної єдності 2023. До нього долучилися мільйони українців, в тому числі і за межами країни, однак популярна у мережі редакторка Ольга Васильєва вказала на помилки на своїй сторінці у Facebook.

Першим ділом редакторка дорікнула неправильними наголосами, які застосував актор, який зачитував цьогорічний диктант. «Переплутані ни́тки любові», – лунало в радіодиктанті. Я, звісно, не розбиратиму зараз орфограм і пунктограм диктанту, а зверну увагу на наголоси та сполучник «аби». Українська фонологічна риса – перехід наголосу на останній склад у множині іменників жіночого роду, що мають суфікс -к-: кни́жка – книжки́, сві́чка – свічки́, ми́ска – миски́, ни́тка – нитки́. Порівняймо з російською: кни́жки, свéчки, ми́ски, ни́тки», – йдеться у повідомленні.

Васильєва зазначила, що слово міст в орудному відмінку прочитали як «мосто́м», і додала, що там двоякий наголос, тобто можна й «мосто́м». Редакторка також звернула увагу, що в назві рослини «шавлі́я» наголос не на першому складі.

«Ну і абикання – це редакторський біль: «аби бути ще міцнішими». Треба було вжити «щоб», – пише Ольга Васильєва.

Вона розповіла, що сполучник «аби» має інші значення:

  • тільки б – «Народ сам скує собі долю, аби тільки не заважали» (М. Коцюбинський);
  • якби – «Римські легіони, мабуть, змогли б понищити все суще, аби не розбилися врешті об дикі орди германців, і вже Візантія виникла на краю Римської імперії» (П. Загребельний).

Васильєва зазначила, що тим, хто вважає, що «аби» цілком нормальне у значенні «щоб», треба зважати на практичну стилістику, про яку писав Антоненко-Давидович: «Сполучник аби звичайно є вiдповiдником до росiйських лишь бы, только бы: «Аби день до вечора» (приповiдка); «Нехай собi спiває, аби не голосно» (Т. Шевченко). Але в деяких говiрках української мови це слово править за синонiм сполучникiв щоб, хоч би, якби. Це позначилось i в нашiй класичнiй лiтературi, наприклад: «Я аби хотiв що поповi дати, то не дам, бо не маю, а вiн аби хотiв здерти, то не зiдре, бо не має що здерти» (В. Стефаник). У сучаснiй українськiй лiтературнiй мовi сполучника аби вживають тiльки в його першому значеннi, тому в фразi, взятiй iз газетного фейлетона, слово аби стоїть не на своєму мiсцi: «Усi можуть засвiдчити: не було ще випадку, аби хтось iз працiвникiв управлiння навiть з виховною метою хапався за пасок, розмовляючи з своїм сином». Тут i в подiбних випадках треба послугуватися сполучником щоб, як це чуємо в вiдомiй народнiй пiснi: «...щоб наша доля нас не цуралась, щоб легше в свiтi жилося!».

На завершення публікації редакторка закликала всіх «наголошувати слова правильно і не абикати».

Нагадаємо, цьогорічний радіодиктант мав назву «Дороги України». Авторкою тексту стала українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко. До методичної роботи над радіодиктантом також долучилася мовознавиця, докторка філологічних наук Лариса Масенко. Зокрема, читав диктант актор, театральний режисер, виконавець ролі Івана Довбуша у популярному фільмі «Довбуш» Олексій Гнатковський.

Ідея радіодиктанту виникла 23 роки тому, його у 2000 році започаткувала команда Українського радіо з метою об'єднати всіх українців. Завдяки радійній трансляції та інтернет-доступу до радіодиктанту змогли долучитися люди з будь-яких куточків світу.

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: