Членкині, сержантки, історикині. У соцмережі нова сварка через фемінітиви

Сварки навколо фемінітивів не вщухають уже декілька років, відколи новий український правопис закріпив правила вживання жіночого роду до професій. Проте деякі українці повстали проти: так, у мережі й досі точаться суперечки щодо доречності вживання нових форм.

Гарячу перепалку у мережі розпочала психологиня Катерина Зінасс. Жінка переконана: фемінітиви – вияв сексизму, адже акцент падає на стать, а не на професію. Себе ж вона вважає саме «психологом», а не «психологинею».

Зінасс звернулася й до філологів із нерозумінням, для чого запровадили таке нововведення. На її думку, сучасні мовні норми тільки сприяють дискримінації жінок.

Коли людині потрібна допомога – вона шукає лікаря, щоб зробити покупку їй потрібен продавець, а той, хто очолює підприємство – це керівник, який керує. Так само в пошукових мережах задають в пошук «підприємця», а не «підприємчиню» чи «членкиню». Тож, дівчатка, наш рейтинг жінок в цьому пошуку зразу падає. Якщо ви бажаєте висловити повагу до особи як до жінки, вважаю достатнім сказати «Пані психолог», «Пані лікар», «Пані директор» – і жінці приємно, і професію зберегли.

Такий критичний допис зібрав майже 5 тис. коментарів. Свою думку висловили як прихильники фемінітивів, так і сторонники:

• «Дивує, що декотрі жінки почуваються більш поважними, якщо в їх самоназві як працівника присутній чоловічий суфікс, і приниженими – коли жіночий) хіба це не той же комплекс меншовартості?»,
• «Фемінітиви не є, як уважає авторка допису, нововведенням; і в українській мові, і в інших слов'янських мовах форми жіночого роду існують з давніх-давен»,
• «Повністю згідна з вами. Нові назви професій з закінченнями, які вказують на стать фахівця-карикатурні та образливі. Професія або спеціалізація не повинні мати статевого закінчення, це недоречно та принижує людину – жінка, що з неї взяти. Чому філологи на це повелися – не зрозуміло»,
• «Крута пані психолог накидує лайна на вентилятор, свідомо створюючи потенційний ср*чопост, щоби покращити моральне здоров’я підписників? Чи то така геніяльна задумка — вкинути суперечливий допис, щоб українці могли вихлюпнути агресію?»
• «Логічно і розумно. Мовознавців часто заносить не туди»

Варто зауважити, що у європейських мовах фемінітиви не рідкість. Зокрема, у польській і чеській жіночі форми існують для всіх назв професій. Німці так само додають закінчення до чоловічих форм. Декілька років тому офіційно визнали фемінітиви для позначення професій і у Франції. А от англійська мова пішла іншим шляхом. Тут взагалі уникають поняття роду.

У відповідь психологині написала пост журналістка Анастасія Федченко. Спершу вона зазначила, що фемінітиви – це назви жінок за професією, заняттям, посадою. І виникли вони в українській мові, як стверджує мовознавиця Марія Брус, ще в дописемні часи: за часів княжої доби фемінітиви з'явилися в літописах (приміром, ключниця чи наложниця).

Уявіть собі! Це не «кляті феміністки» вигадали! Це воно в мові так було! Так само, як потім у мові з'явились слова селянка, міщанка, панянка, вчителька, лікарка, письменниця і купа інших.

Федченко розповіла, чому фемінітиви здаються незвичними. Варто повернутися на майже 100 років тому: у 1930-х представники радянської влади не тільки розстрілюють цвіт української культури, вони активно русифікують Україну, яка тоді була радянською республікою. 

Мова мала стати схожою на російську: таваріщ сталєвар Єкатеріна Пєтрєнка. І це не тільки фемінітивів стосується.

Жінка підкреслила, що мова – це наука. Нею мають займатися філологи, мовознавці, викладачі вишів та вчителі, а не пересічні громадяни.

Мова – так само наука, як математика, військова справа, хімія і решта галузей. Вона не вимірюється категоріями «мені подобається-мені не подобається». Вона вимірюється правилами і законами. Я можу сказати, що мені не подобаються закони фізики і виставлю себе відвертою дурепою, бо незалежно від мого ставлення до них я за ними живу. Тому я стулила писочок і мовчу. Так само, як мовчу про те, як воювати, оперувати людей чи робити щось, у чому я не компетентна.

Багато користувачів погодилися із Анастасією Федченко, проте деякі все ж не підтримують ні думку жінки, ні загалом новий правопис. Цікаво, що допис прокоментувала й українська дизайнерка та спортсменка, парамедикиня, військовослужбовиця, яка перебувала у ворожому полоні, Юлія Паєвська («Тайра»).

Я дуже чемно прошу не вживати щодо мене особисто фемінітиви на кшталт: солдатка, сержантка, бійчиця etc. Безмежно вдячна.

Парамедикиня звучить, як на мене, дебільно. Нехай я буду по олдскульному просто парамедик?) Дякую.

Наостанок журналістка звернулася до противників фемінітивів із намаганнями завершити словесні сутички у соцмережі.

Якщо вам фемінітиви чи будь-які інші слова «ріжуть вухо», зверніться, будь ласка, до отоларинголога. Не годиться з порізаним вухом жити. На цьому дискусію щодо фемінітивів прошу вважати закінченою.

Нагадаємо, у 2019 році уряд схвалив «Український правопис» у новій редакції, розробленій Українською національною комісією з питань правопису.