Психолог роз'яснив, чому деякі чоловіки бояться мобілізації

Ухилення деяких українців від мобілізації зумовлене страхами, основаними на упередженнях та хибних стереотипах, заявила психологиня Центру травматерапії ГО «Форпост» Олеся Ольховик в інтерв'ю «ZN».

«Є страх, що родина без них не впорається. Або «це не моя мета, цінність, і взагалі я – не про це». З практики є ще вислови на кшталт: «Ну, добре. Мене мобілізують. Я піду, загину. Я можу з цим змиритися. Але як це – не побачити, як ростуть мої діти, яким зараз півтора-три роки?». Це теж страх. Бо дійсно хочеться дивитись, як ростуть власні діти. Тобто причин для страху багато. І це нормально, бо страх – одна з наших базових емоцій. Бояться всі люди. Але хтось тренує й практикує здатність через страх іти до цілей», – розповіла експертка.

За словами Ольховик, упродовж усієї незалежності України спостерігалася прогалина щодо формування цінностей, за результатами чого у країні є велика кількість ухилянтів. Важливе питання довіри суспільства до певних інституцій, яку формує стала політика та відповідність декларованого виконаному.

«Резильєнтність нації, як і персони, складається з того, що навіть за найгірших обставин ми обираємо: усвідомлювати проблему, прагнути найкращого, пручатись і адаптуватись, бути в надійних стосунках із іншими, діяти заради результату та, звісно ж, розуміти мету. Якщо цього не тренувати, якщо люди занурюватимуться в тривогу від невизначеності, боятимуться та завмиратимуть, це небезпечно для кожного окремо й для всієї країни», – зазначила Ольховик.

Психологиня додала, що всі реакції поділяються на «бий, біжи або завмри», що залежить від конкретної людини та обставин.

«У тривожних людей реакція дуже часто – «завмри». Ну, або «біжи», якщо можна втекти в якесь глухе село, засісти в хатинці й навіть у магазин не виходити, бо там ходять патрулі з військкомату. Такий некерований страх, що іноді затоплює. Він походить із уявлень про мобілізацію й подальші перспективи людини на війні», – розповіла експертка.

Якщо таким людям вручать повістку, то вони думають, що вже через пару днів їх відправлять на передову.

«Дуже мало розуміння, що армія – це система, де є штурмові бригади, а є бек-офіс, у якому не вистачає нормальних юристів, класних бухгалтерів, сисадмінів, котрі можуть фіксити чималу кількість техніки. Недостатньо інформації про те, що за новими правилами кожен новобранець, який раніше не служив у ЗСУ, проходить підготовку», – роз’яснила Ольховик.