«Втрати шалені». Світовий Конґрес українців попередив про критичну ситуацію з освітою дітей-біженців

Серед українських дітей за кордоном спостерігаються великі освітні втрати, адже школярам важко адаптуватися до двох систем освіти одночасно, переконана Любов Любчик, голова Світової координаційної виховно-освітньої ради (СКВОР) Світового Конґресу Українців. Про це вона розповіла в проєкті громадської ініціативи «Голка» – «Мости України», інформаційним партнером проєкту якого є «Главком».

«Ми бачимо той факт, що діти відмовляються саме від української системи освіти. Не тому, що вони не хочуть, а тому, що їм важко бути одночасно в двох системах освіти», – зазначила вона.

Любчик підкреслила, що в європейських країнах перебування в національній системі освіти є обов'язковим за Конституцією. Вона наголосила на важливості збереження української ідентичності і національної свідомості через діаспорні школи, попередивши, що відкидання українських цінностей та культури може призвести до асиміляції.

«Є батьки, які настільки швидко хочуть асимілювати себе і свою дитину, що відкидають все українське і роблять акцент на місцеві школи, на іноземну культуру. У нас у Франції були випадки, коли ми пояснювали батькам, що вони ніколи не стануть французами, бо щоб бути французом, треба ним народитися і мати французьку ментальність. А може статися в один момент, що ви і французом не станете, і українське коріння втратите», – зазначила Любчик.

За її словами, роль українського вчителя в діаспорі є «державотворчою». Вчителі мають відчувати свою відповідальність за збереження національної ідентичності у дітей.

«Ми зустрічалися з Андреасом Шляйхером, засновником міжнародного дослідження PISA (програми міжнародного оцінювання учнівства, Андреас Шляйхер – директор з питань освіти й навичок Oрганізації економічного співробітництва та розвитку – ред.), який говорив, що діти позбавлені ідентичності менш успішні у професійному житті, тому що втрачають відчуття надійного плеча, національної опори у житті. Тому збереження ідентичності є дуже важливим», – сказала Любчик. 

Також Любчик наголосила, що європейські школи прагнуть лише інтеграції українських дітей у своє суспільство.

«У липні у нас відбувся саміт у Мюнхені, де були представники української освіти, освіти німецької землі Баварії, Латвії та Австрії. Останні говорили про те, що їм нецікаве збереження української ідентичності в українських дітях, а потрібна інтеграція в місцеве суспільство», – сказала вона. 

Любчик підсумувала, що засновники, директори шкіл, вчителі мають працювати з батьками: «Роль українського вчителя в діаспорі на сьогодні є державотворчою. Кожен вчитель має відчути свою відповідальність. Як говорила Олена Теліга, «завдання, яке зараз стоїть перед нашою молоддю, – стати батьками майбутнього української нації».

За даними Міносвіти, з 800 тис. українських дітей за кордоном понад 355 тис. продовжують дистанційно вчитися в Україні. Директори онлайн-шкіл твердять, що учні дедалі більше відмовляються саме від української освіти, а українознавчий компонент (вивчення української мови, літератури) працює не всюди.