Ціни, як у Києві. Військові розповіли, у скільки обходиться оренда покинутої хати на Донбасі
Скажені ціни на будь-яке житло – стандартна картина на Донбасі і на всій прифронтовій смузі Харківської, Запорізької областей і правобережжя Херсонщини
На Донбасі ціни на оренду житла сягають рівня столиці: навіть покинуті будинки в прифронтових містах і селах коштують військовим десятки тисяч гривень на місяць. Солдати розповідають, як вони шукають житло, що входить у вартість, та з якими труднощами стикаються. Про це йдеться у статті «Дайте хату для солдата! Ринок житла поблизу лінії фронту переживає бум».
Скажені ціни на будь-яке житло – стандартна картина на Донбасі і на всій прифронтовій смузі Харківської, Запорізької областей і правобережжя Херсонщини.
«Квартири у Славіку та Крамі (це Слов’янськ та Краматорськ на армійському жаргоні, – «Главком») в останні роки були дорогими, а зараз, після того, як пі*ри знищили або зробили неможливими для життя Покровськ, Константинівку, Добропілля, попит став ще більшим, житло – дефіцитнішим, а тому ще дорожчим», – пояснює Олександр Б., солдат однієї з бригад, який два роки воює на Донеччині.
За його словами, у Слов’янську ціна оренди квартири з сяким-таким ремонтом і меблями стартує від 10 тис. грн на місяць, а дво- чи трикімнатна з меблями, бойлером і так званим євроремонтом – до 20 тис. Найдешевше, що можна знайти, – кімнатка в «гостинці» з крихітною кухнею за 6 тис. грн, але без туалету; туалет у кінці коридору.
Хати в довколишніх селах теж стали «золотими» – за можливість пожити місяць у великому цегляному будинку зразка 1980-х, куди підведено воду, власники правлять від 20 до 30 тис. грн на місяць. У таку хату зазвичай заселяється ціле відділення – по 8–10 військових, або «четвірки» дронарів, оплату ділять пропорційно на всіх, тому виходить недорого.
«Коли повертаєшся з бойових, хочеться побути хоч в якомусь затишку», – додає Олександр. Але таке місце ще треба знайти в умовах шаленої конкуренції між побратимами і заплатити за нього з власної кишені, з «бойових», зароблених на передньому краї з ризиком для життя.
Як свідчать солдати з різних бригад, житло знаходять завдяки «сарафанному радіо» і воліють винаймати напряму у господаря, а не через ріелторів, оскільки ті беруть шалено високі комісійні.
Зазвичай мало хто наймає квартиру за нотаріально оформленим договором, гроші за кілька місяців наперед перераховують господарю помешкання чи посереднику або дають готівкою. З огляду на те, що, за офіційними повідомленнями, на фронті воює в межах 300–400 тис. осіб, можна сміливо припустити, що йдеться про сотні тисяч неоподаткованих операцій на цьому ринку за останні роки.
Нагадаємо, що на Донбасі попит на житло серед військових створює справжній «ринок виживання», де ціни у маленьких містечках і селах порівняні з київськими чи львівськими. Багато власників відмовляються здавати житло солдатам, тому ті змушені оплачувати його з власної кишені. Декілька власників здають помешкання безкоштовно, але за комунальні послуги платять самі військові.
Коментарі — 0