Офіцер, викладач Національної академії сухопутних військ. Згадаймо Олександра Федоріва
Впродовж 2014-2016 років Олександр Федорів виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Федоріва.
10 листопада 2024 року внаслідок важкої недуги перестало битися серце офіцера та випускника Тернопільського ліцею Олександра Федоріва. Про це повідомила Львівська міська рада.
Олександр Федорів народився 31 березня 1987 року у місті Збараж Тернопільської області. Навчався у Збаразькому ліцеї №2 імені Івана Франка Збаразької міської ради Тернопільської області. Згодом вступив до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Крут». Здобув вищу освіту спершу у Військовій академії м. Одеса, а потім – у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
У 2004 році склав присягу на вірність народу України. Спершу проходив службу на посаді командира взводу-інструктора з водіння (БМП) у Старичах, згодом обійняв посаду курсового офіцера.
З 2012 до 2014 року працював офіцером зі стройові частини у Національній академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного.
Впродовж 2014-2016 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у лавах 42-го батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка оперативного командування «Південь» Сухопутних військ Збройних Сил України.
У 2019 році повернувся до академії, працював старшим викладачем кафедри тактики факультету бойового застосування військ.
У вільний час захоплювався ремонтом автомобілів, мріяв відкрити власну станцію технічного обслуговування. За словами близьких, був винятково справедливою, правильною і вимогливою людиною.
Серце Олександра перестало битися внаслідок важкої недуги. Офіцер та випускник Тернопільського ліцею помер 10 листопада 2024 року.
Чин похорону воїна відбувся 12 листопада 2024 року у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Поховали захисника на Личаківському кладовищі на полі поховань №79.
У Олександра Федоріва залишилися батько, дружина, восьмирічна донька та сестра.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0