Боронив Україну на слобожанському та донецькому напрямках. Згадаймо Тараса Дзікевича
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів Тарас Дзікевич став на захист Батьківщини
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Тараса Дзікевича.
6 лютого 2026 року загинув захисник України Тарас Дзікевич. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.
Тарас Дзікевич народився 19 грудня 1981 року у Львові. Навчався в ліцеї №2 Львівської міської ради, згодом – у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Також навчався в Київському університеті інтелектуальної власності та права за спеціальністю «Консолідована інформація».
Працював у Львівському обласному молодіжному центрі, а також обіймав посаду операційного менеджера за кордоном.
Зі слів рідних, Тарас любив Карпати, захоплювався стрибками з парашутом, цікавився історією України, читав історичну літературу та твори Стівена Кінга. Полюбляв готувати, займався реставрацією меблів, мав мрію придбати мотоцикл. Вирізнявся ввічливістю, доброзичливістю, відповідальністю, турботливістю та щирістю.
Із початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на північно-слобожанському, південно-слобожанському та донецькому напрямках у складі 125-ї окремої важкої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України.
Нагороджений відзнаками Міністерства оборони України – медаллю «Хрест Сил територіальної оборони» та медаллю «За поранення».
Поховали захисника 10 лютого 2026 року захисника на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.
У Тараса Дзікевича залишилися дружина, донька, мати та вітчим.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Коментарі — 0