Ланцюгова реакція: облради України одна за одною забороняють Московську церкву

Те, що нині відбувається, без перебільшення можна назвати вибухом: на тлі гучного виселення УПЦ МП з Києво-Печерської лаври інформація про заборону діяльності УПЦ (МП) в тому чи іншому місті або області з’являється ледве не щодня, йдеться в публікації ЛБ.

До слова, наприкінці минулого року, згідно з даними опитування КМІС, 78% респондентів вважали, що держава тією чи іншою мірою мусить втрутитися в діяльність УПЦ (МП). 54% були переконані, що ця Церква в Україні має бути повністю заборонена.

Вінницька область

За деякими даними, на Вінниччині Московський патріархат заборонили ще в листопаді 2022 року.

Однак відповідне рішення Вінницька облрада ухвалила 28 квітня — 54 голосами з 60 присутніх на сесії облради депутатів.

В ухваленому на сесії рішенні «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій на території Вінницької області» йдеться про припинення договорів оренди нерухомого майна, земельних ділянок і заборону будь-якого користування майном, що є спільною власністю територіальних громад, сіл, селищ, міст Вінницької області, з релігійними організаціями Української православної церкви в єдності з Московським патріархатом та іншими релігійними організаціями, афілійованими із центрами впливу релігійних організацій, керівні центри яких розташовані в державі-агресорі.

Вінницькій ОВА рекомендовано здійснити комплекс заходів із проведення інвентаризації земельних ділянок і наявних релігійних споруд, що перебувають у державній, комунальній та приватній власності і передані в користування релігійним організаціям УПЦ (МП).

Окрім того, депутати ухвалили звернення до Верховної Ради щодо невідкладного розгляду проєктів законів «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій».

Волинська область

Волинська обласна рада одностайно проголосувала за заборону діяльності Української православної церкви Московського патріархату 11 квітня.

Депутати також підтримали текст звернення до вірян УПЦ (МП) із закликом розірвати будь-які зв’язки з Російською православною церквою і вирішили звернутися до Президента з проханням визначити законопроєкт «Про забезпечення зміцнення нацбезпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій» невідкладним і позачергово розглянути його у Верховній Раді.

За словами головного спеціаліста з питань релігій та національностей ОВА Василя Гайдука, наразі на Волині зареєстровано 523 релігійні громади УПЦ (МП). Від початку повномасштабної війни до ПЦУ перейшли 49 парафій.

Житомирська область

Житомирська обласна рада заборонила діяльність УПЦ Московського патріархату 27 квітня.

Житомирська облрада теж ухвалила звернення до Верховної Ради щодо розгляду та якнайшвидшого ухвалення законопроєктів від 19 січня 2023 року №8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій» та від 23 листопада 2022 року №8221 «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій».

Раніше за звернення до Верховної Ради щодо заборони УПЦ (МП) проголосували на сесії депутати Житомирської міської ради.

Івано-Франківська область

Наразі Івано-Франківщина – абсолютний чемпіон: ні в місті, ні в області не залишилося жодного храму УПЦ (МП). Останнім перейшов (не без сутичок і фізичного протистояння) кафедральний собор Різдва Христового, де зараз служить ПЦУ.

Київська область

На Київщині першою ластівкою стала міська рада Броварів, яка ще в травні минулого року заборонила на території міста Українську православну Церкву (в єдності з Московським патріархатом) на час дії воєнного стану.

27 квітня 2023 року Броварська міськрада позбавила УПЦ (МП) права користуватися чотирма земельними ділянками, де розташовано п’ять храмів.

За словами голови Броварської РДА Олексія Дорошенка, на початку повномасштабної війни в Броварській громаді ПЦУ належали лише чотири храми, а УПЦ (МП) – 11. Проте за рік ситуація змінилася, і нині на території громади ПЦУ належать 10 храмів.

Аналогічне рішення ухвалили й у Березанській громаді Броварського району.

Львівська область

Львівська облрада ухвалила заборонити УПЦ (МП) ще 29 листопада 2022 року.

5 квітня 2023-го до Православної церкви України перейшов Свято-Георгіївський кафедральний собор, отримавши назву Святого Юрія Переможця.

За останніми даними, у місті Лева жодної парафії УПЦ (МП) не залишилось, в області поки що діють незареєстровані.

Рівненська область

Депутати Рівненської обласної ради на позачерговій сесії 10 квітня одностайно проголосували за заборону діяльності УПЦ (МП).

Крім того, облрада втретє звертатиметься до Верховної Ради з вимогою негайно ухвалити закон про заборону УПЦ (МП) і тим самим виконати рішення РНБО від 1 грудня 2022 року.

Окреме звернення облради буде надіслано до органів місцевого самоврядування Рівненської області, щоб ті ухвалили відповідні рішення щодо припинення діяльності УПЦ (МП) на території своїх громад.

Того самого дня Рівненська міська рада на позачерговій сесії підтримала рішення про припинення права користування УПЦ (МП) земельними ділянками на території громади.

«Неприпустимо, щоб під час війни в державі функціонувала церква, яка благословляє російських солдатів на вбивства українців», – прокоментував рішення мер Рівного Олександр Третяк.

Сумська область

Міський голова Конотопа Сумської області Артем Семеніхін заборонив діяльність у місті УПЦ (МП) «як такої, що несе загрозу національній безпеці України» ще 3 травня 2022 року, опублікувавши відповідне розпорядження.

А 26 квітня 2023 року на сесії міськради було затверджено ініційоване депутатами фракцій «Європейська солідарність», «Слуга народу», «Батьківщина», «Сила та честь» рішення щодо заборони УПЦ (МП) користуватися землею.

Тернопільська область

17 квітня депутати міської ради Тернополя ухвалили рішення про припинення права користування земельною ділянкою управління Тернопільської єпархії УПЦ (МП).

«Відсьогодні земельна ділянка вилучена у єпархії УПЦ (МП). Московській церкві не місце у Тернополі!» – написав мер Тернополя Сергій Надал.

Хмельницька область

Хмельницька обласна рада ухвалила рішення про заборону діяльності УПЦ (МП) на території області на позачерговій сесії 4 квітня.

«Сьогодні голова обласної ради Віолета Лабазюк провела пленарне засідання п’ятнадцятої позачергової сесії, яку було скликано у зв’язку з ганебними подіями 2 квітня цього року у хмельницькому Свято-Покровському кафедральному соборі УПЦ (МП) (офіційно зареєстрована як Київська митрополія Української православної церкви), де священники побили військового за його громадянську позицію», – йдеться в повідомленні пресслужби облради.

Зазначається, що депутати обласної ради одностайно ухвалили рішення «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій на території Хмельницької області», яким заборонили діяльність Української православної церкви Московського патріархату на території Хмельниччини. Також цим рішенням запропоновано Президентові України визначити законопроєкт «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій» як невідкладний – для його позачергового розгляду Верховною Радою України.

Окрім того, рекомендовано органам місцевого самоврядування Хмельницької області здійснити заходи з проведення інвентаризації земельних ділянок, що перебувають у користуванні УПЦ (МП) з подальшим припиненням права користування такими земельними ділянками.

Того ж дня схоже рішення ухвалила Хмельницька міська рада.

Чернівецька область

На сесії міськради в Чернівцях 27 квітня УПЦ (МП) позбавили права користування 22 земельними ділянками у громаді. За проголосували 28 депутатів, проти не голосував ніхто.

Права користування землею позбавили 22 храми УПЦ (МП) у Чернівецькій громаді. Йдеться, зокрема, й про Кафедральний собор поблизу Соборної площі, Свято-Николаївський храм на вулиці Руській, церкву на проспекті Незалежності, чоловічий монастир «Гореча» та жіночий монастир на вулиці Буковинській.