Дефіцит брухту лишається одним із найсерйозніших викликів для металургії у 2023 році – аналітики

Промислові підприємства пристосувалися до нових викликів і намагаються відновити виробництво попри ризики обстрілів та перебоїв з постачанням електроенергії. Водночас, існують серйозні ризики, які можуть відкинути підприємства на кризові позиції, і навіть змусити зупиняти виробництво. Один з таких ризиків – дефіцит металобрухту. Про це пише у своєму дослідженні ГМК Центр.

«Через бойові дії в індустріальних регіонах, де була найвища питома вага заготівлі, обсяг брухту знизився на 75,9% порівняно з 2021 роком – до 996,7 тис. т. Вже за результатами двох перших місяців 2023 року ломозбір скоротився на 70,7% р./р. – до 152,2 тис. т», – вказують аналітики.

Опитані виданням експерти підкреслюють: наразі не видно інструментів, щоб активізувати заготівлю металобрухту, тому прогнози на 2023 рік невтішні: навіть в оптимістичному сценарії збір брухту становитиме близько 800 тис. т. При цьому потреба металургів у базовому сценарії досягне 1 млн. т.

«Додатково до всього збільшився експорт металобрухту. Якщо за підсумками 2022 року цей показник скоротився в 11,4 раза р./р, то за січень-лютий 2023 року експорт зріс у 3,5 рази. Таке зростання експорту загрожує нестачею сировини для українських метзаводів, які будують плани поновлення виробництва. На жаль, із 16 березня завод «Інтерпайп Сталь» вже припинив роботу через дефіцит металобрухту», – наголошує видання.

Внаслідок падіння рівня ломозаготівлі та збільшення експорту цієї стратегічної сировини у другому кварталі поточного року очікується дефіцит брухту на рівні 100 тис. т, і без оперативних рішень ця проблема буде загострюватися, попереджають експерти.

«Експорт металобрухту з України згубний для наших метпідприємств. У найгіршому випадку доведеться зупиняти потужності. Ситуація складна, треба ухвалювати рішення на державному рівні – аж до повернення до ідеї із забороною експорту на період воєнних дій. Більше того, державі потрібно посилити контроль за тим, щоб брухт, що постачається до ЄС, був призначений для кінцевого споживача. Адже о найчастіше експорт до ЄС чисто номінальний, щоб позбавитися мита, а сировина надалі реекспортується, можливо, до Туреччини. Це завдання для дипломатів, не виключені торговельні розслідування», – наголошує керівник аналітичного центру CMD-Ukraine Ігор Гужва.

Нагадаємо, раніше ЗМІ опублікували дані, згідно з якими гравці на сірому ринку металобрухту налагодили та запустили на повну потужність канали збуту до Євросоюзу. Тіньова схема працює під прикриттям митників у західних регіонах України, і країна вже втратила на експортному миті щонайменше 350 млн. грн. Схемою вже зацікавилися ДБР: там оголосили початок розслідування.