Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Куди зникли «кіотські гроші»? Семерак збирає докупи те, що розбазарив Янукович

    енергоефективність
    • Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак - Куди зникли «кіотські гроші»? Семерак збирає докупи те, що розбазарив Янукович
    Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак

    Україна нарешті відновила роботу з енергоефективності за гроші Японії та Іспанії

    У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка буде зроблено ремонт задля підвищення енергоефективності. Заплановані інвестиції в проект становлять приблизно 5,5 млн євро (172 млн грн).

    Розпорядником коштів є Мінприроди. Там  вважають, що фактично це стане розблокуванням «кіотських грошей», адже саме з них буде профінансовано ремонт двох корпусів університету. «Главком» розбирався у цій непростій історії  зобовязань України за Кіотським протоколом.

    Як відомо, Україна уклала договори з Японією та Іспанією у рамках саме цього документа в 2008-2009 роках. Тоді вона отримала від країн відповідно 440 та 30 млн євро. Єдина умова використання цих коштів – вкладання грошей у проекти, які б забезпечували скорочення викидів парникових газів та мали б соціальний ефект.

    За роки, коли біля керма держави стояв Віктор Янукович, Україна змогла реалізувати лише невелику частину коштів, отриманих від Японії на реалізацію енергоефективних проектів. Все інше систематично розкрадалося. Патологічна жадібність та брехливість можновладців завдала Україні відчутного іміджевого удару, від неї готові були відвернутися японські та іспанські партнери.

    Кіотський протокол — додатковий документ до Рамкової конвенції ООН зі змін клімату, підписаної 1992 року на міжнародній конференції в Ріо-де-Жанейро. Це міжнародна угода про обмеження викидів в атмосферу парникових газів. Головна мета угоди: стабілізувати рівень концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему планети
    Протокол зобов'язував розвинуті країни та країни з перехідною економікою скоротити або стабілізувати викиди парникових газів у 2008–2012 роках до рівня 1990 року. Він встановлював певні квоти викидів парникових газів, однак надавав країнам право продати іншим державам частину своєї квоти, якщо вона завелика. Україна продала Японії та Іспанії.

    «Кіотські розкрадання»

    Попередня влада намагалася використати японські кошти, іспанських – навіть не розпочинала.

    «Велась якась робота з відбору проектів, та коли ми почали піднімати документи, то виявилося, що немає жодного «живого» проекту серед тих, що були затверджені у 2012-2014 роках Іспанією і Державною агенцією екологічних інвестицій (тоді ця установа ще існувала, ліквідована у 2014 році, – «Главком»)», – коментує «Главкому» Світлана Гринчук, директор департаменту з питань зміни клімату та збереження озонового шару Міністерства екології.  Вона почала працювати у Мінприроди у 2016 році, якраз у рік призначення нинішнього міністра екології Остапа Семерака. До цього 1,5 року головне екологічне відомство країни взагалі не мало очільника.  Керівники змінювалися швидко, не встигаючи розібратися із суттю справ навколо Кіотського протоколу та самою фінансовою процедурою переуступки іншим державам квот на викиди парникових газів.

    Світлана Гринчук згадує: приступивши до роботи у своєму Департаменті та провівши відповідний аудит затверджених «іспанських»проектів, єдиним «живим» виявився проект встановлення індивідуальних теплопунктів у майже 90 будинках Львова. Однак  навіть його реалізацію не можливо було розпочати. Завдяки зусиллям Мінприроди проект зараз перебуває на стадії доопрацювання.

    Оскільки за часів Януковича усі  кіотські проекти проводилися через державне підприємство, яке належало або міністерству, або Держагентству з екологічних інвестицій, то ті, хто був на місцях, не мали жодного відношення до цих проектів, керованих з Києва, хоча вони були по всій Україні.

    Найбільше зловживань із проектами соціальної сфери припало на 2012-2014. «Були підписані акти про те, що усе зроблено, а насправді ж або нічого не було зроблено, або ж зроблено дуже погано», – говорить Гринчук.


    Найбільше зловживань із проектами соціальної сфери припало на 2012-2014, стверджує Світлана Гринчук
    Найбільше зловживань із проектами соціальної сфери припало на 2012-2014, стверджує Світлана Гринчук

    Водночас міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак воліє не згадувати ті часи і оминає у розмові з «Главкомом» епітети, які б дали оцінку тим подіям. Каже, що робить це не тому, що боїться когось образити, а хоче обрубати негативний шлейф, що ось вже ледь не десятиліття тягнеться за «кіотською історією».

    «Я не буду згадувати та давати оцінку роботі своїх «попередників» – це компетенція правоохоронних органів. Скажу тільки, що за останні три роки нам довелося докласти значних зусиль, провівши десятки переговорів з урядами Японії та Іспанії, щоб повернути втрачену довіру до України», – розповідає Семерак.

    Єдине, у чому він точно впевнений: розкрадання коштів кришувалося із самої гори. Урядовець згадує, що ще попередній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оприлюднював результати службового розслідування, де у корупційних схемах фігурувало не лише керівництво ДП «Укрекоінвест», а й тодішній виконувач обов'язків міністра екології та природних ресурсів Сергій Курикін.

    «Обох чиновників неодноразово попереджали «усно і письмово» про те, що тендер на закупівлю світлодіодних приладів виграла фіктивна компанія. Але чиновники ці попередження ігнорували і наприкінці грудня 2015 року внесли на розгляд уряду проект постанови, щоб дозволити проплату 70% авансу за цим договором», – згадує Семерак події кількарічної давнини.

    Одним із показових прикладів розкрадання стали махінації із закупівлями енергоефективних лампочок. За інформацією очільника Антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, група службових осіб ДП «Укрекоінвест» шляхом забезпечення перемоги фіктивних компаній у тендері «Капітальний ремонт шляхом технічного переоснащення світильників на основі ламп розжарювання на світильники на основі LED-технологій для скорочення викидів парникових газів та покращення соціально-економічних умов» намагалися заволодіти «японськими» 336 млн грн.

    Ще один приклад – у 2012-2014 років посадовці ДП «Держекоінвест» провели тендер щодо робіт з утеплення об'єктів соціальної сфери на території України та уклали відповідні договори з низкою комерційних структур. Після виконання необхідних робіт посадовці та керівники товариств підписали угоду про завершення проектів та проведення всіх розрахунків. Проте, як встановили слідчі Генпрокуратури та Нацполіції, відомості про обсяг та вартість виконаних робіт не відповідають фактичним даним.

    «Звісно, після таких гучних скандалів і того негативу навколо «кіотських» коштів треба було братися за цю історію, робити її прозорою. Тим паче, подвійно соромно за цю історію, адже уряди інших країн купували в України невикористані квоти на викиди парникових газів не для того, щоб зростали статки окремих українських персон, а для того, щоб країна модернізувалася  і популяризувала сучасні технології, які роблять довкілля чистішим. На жаль, у нашій країні цю історію споганили», – визнає далі нинішній міністр екології та природних ресурсів.

    Водночас Семерак вірить,  що в історії з кіотськими коштами починається нова епоха з проведенням відкритих тендерів на ProZorro  та залученням міжнародних аудиторських компаній на кожному етапі реалізації проектів.



    Що зроблено, аби почути Buenas! від іспанців  

    Українському уряду довелося добряче потрудитися, щоб врятувати репутацію та відродити співпрацю з урядом Іспанії. Вона була заморожена майже 10 років тому, відколи Міністерство сільського господарства, харчування та навколишнього середовища Іспанії викупило в України так звані «одиниці установленої кількості викидів парникових газів» на 30 млн євро. Тоді ж було узгоджено кілька проектів збору та утилізації біогазу на чинних полігонах твердих побутових відходів; два проекти будівництва автономних комплексів енергозабезпечення; один проект будівництва біогазової установки. Проектна документація розроблялася у 2013 році, проте реалізація іспанських проектів так і не розпочалася.

    Повернутися до діалогу та завершити його позитивними домовленостями урядам двох країн, а Україну представляло саме Мінприроди, вдалося лише у 2016 році. Тоді ж було ухвалено спільне рішення про створення наглядового україно-іспанського комітету, до складу якого увійшли по двоє  представників із Мінприроди, іспанського міністерства і торговельно-економічного відділу посольства України в Іспанії. Ті, хто перебуває в Іспанії під час засідань, підключаються по відеозв’язку.

    Робота почалася інтенсивно, адже терміни на використання грошей були жорстко обмежені у часі.  

    Як зазначає «Главкому» Остап Семерак, з іспанською стороною у Мінекології є «джентльменська домовленість», яка не закріплена в офіційному договорі, про повне виконання домовленостей у наступному 2020 році.

    «Якраз термомодернізація кібернетичного і механіко-математичного корпусів Національного університету імені Тараса Шевченка, де вже зараз починають реалізовувати «кіотський проект», відбудеться за іспанські кошти. Основні роботи планують завершити у листопаді. На черзі ще кілька об’єктів», - розповідає профільний міністр.

    На що чекати?

    Також «на підході» капітальний ремонт Інституту Амосова та Інституту нейрохірургії Ромоданова, плюс – кілька наукових інститутів.

    Крім того, у Вінниці, Львові та Запоріжжі готуються проекти з індивідуальних теплопунктів, а також пілотний проект з будівництва сонячної станції в зоні відчуження у Чорнобилі. «Ми хочемо показати, що Україна готова розвивати зону відчуження, робити там анонсований раніше Парк сонячної енергетики. Іспанцям це дуже цікаво. Є надія, що до кінця року там буде відкрита електростанція», – говорить Остап Семерак.

    Не упустити 50 млн євро, або Про толерантність терплячих японців

    Окрім Іспанії, Україна переуступала свої квоти Японії. Після низки скандалів і ліквідації Держагенції екологічних інвестицій японська сторона втратила довіру до українських урядовців, відмовилася надалі співпрацювати і вимагала повернути кошти, оскільки ми не зуміли їх ефективно використати.

    Відомство Остапа Семерака взялося доводити, що з Україною можна мати справу. Японські представники приїздили до міністерства екології на переговори кожні три тижні впродовж двох років.

    «Нам вдалося домовитися, що ми повернемо 3 млн євро, а не 50, які вимагала японська сторона (маючи всі докази порушень України на цю суму). Всі юридичні служби однозначно сказали, що якщо Японія піде в суд, то у нас просто немає шансів виграти»,  – згадує Семерак тодішні міжнародні перипетії.

    Водночас Світлана Гринчук, яка здебільшого  представляє Україну під час робочих перемовин щодо «кіотських коштів», не приховує: злам перемовин із японською стороною став справжнім успіхом, на який вже мало сподівалися.

    «Я особисто вражена порядністю і розумінням японської нації. На початку переговорів вони були дуже негативно налаштовані, бо їх так довго обманювали, протягом 2012-2014 років надавали неправдиву документацію. Проте, ми показали роботу, японці були задоволені», – зазначила Гринчук.

    У Мінприроди переконані, що хоча 3 млн євро таки довелося повернути Японії, однак це піде насправді на користь іміджу України та допоможе відновити втрачену довіру.

    Наразі за усіма незакінченими проектами за японськими «кіотськими коштами» виконання робіт або завершилось, або перебуває на фінальній стадії. Крім того, Семерак підтверджує: урядом Японії проведено всі необхідні детальні аудити проектів. «Японія вже заявила, що готова з нами співпрацювати і за Паризькою угодою, готова інвестувати в Україну. Вже зараз йдуть перемовини щодо інвестицій у розбудову Чорнобильської зони», – зазначив міністр.

    Проте японці на відміну від іспанців виявилися суворішими і встановили кінцевий термін реалізації проектів на кінець поточного року.

    Втім з японцями тривала співпраця й раніше. Так, у 2014-2015 роках відбулася закупівля «Тойот» моделі «Пріус» для потреб МВС. Основною перевагою автомобілів є низька витрата палива. У 2016 році було реалізовано проект із закупівлі автомобілів «Міцубіші» – теж для поліцейських.

    У 2017 році завершилась реконструкція вагонів Київського метрополітену за японські кошти. Йдеться про 135 вагонів. Вони значно економлять електроспоживання, оскільки у них перероблена тягова система: швидше починає працювати і потрібно менше затрат на те, щоб поїзд рушив.


    у 2014-2015 роках відбулася закупівля «Тойот» моделі «Пріус» для потреб МВС
    У 2014-2015 роках відбулася закупівля «Тойот» моделі «Пріус» для потреб МВС

    Якщо коротко підсумовувати все викладене, то «кіотська історія»  продовжується. Проте у Мінприроди розраховують, що вона буде іншою і зовсім не схожою на ту, з якою донині вона асоціювалася у журналістів і пересічних українців.

    Водночас у відповідальному за «кіотські проекти» відомстві нагадують, що згідно з постановою Кабміну №221 від 2008 року, усі установи державної та комунальної власності можуть подавати проекти, які б забезпечували скорочення викидів парникових газів – це може бути утеплення, встановлення індивідуальних теплопунктів, проекти з відновлювальної енергетики тощо.

    Робота з проектами відбувається у кілька етапів:

    1. Обговорення кожного проекту у спільному наглядовому комітеті, встановлення, чи підпадають вони під «кіотські» критерії.
    2. Обрані проекти виносяться на засідання робочої групи, до складу якої входять представники всіх зацікавлених сторін: Мінрегіонбуду, Держенергоефективності, Мінфіну, Аудиторської служби, МЗС та ін.
    3. Підготовка усіх необхідних документів різними відомствами. Така паперова робота може зайняти кілька місяців.
    4. Проведення всіх тендерних процедур для відбору підрядників, – це Мінекології делегує авторам проектів.

    І Світлана Гринчук, і Остап Семерак переконують: усі аудити відбуваються чесно.

    «Ми забезпечуємо відбір за тендерними процедурами незалежних аудиторських компаній. Умови відбору дуже жорсткі: компанія має входити в десятку світових аудиторських компаній і повинна мати специфічний досвід. Результати перевірок одночасно надаються нам – у Мінприроди, та партнерській стороні: іспанській чи японській. Це очевидно, що як було, то вже не буде. Україні давно час рухатися вперед, струшуючи із себе цей постсовковий мох корупційних схем та розпилів державних коштів», – резюмує Остап Семерак.

    Наталія Сокирчук, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ