Переворот у наглядовій раді Держзембанку: кого підтримав Фонд держмайна
Новим головою наглядового органу став колишній міністр економіки Богдан Данилишин, який уже обіймав цю посаду у 2024 році
У наглядовій раді ТОВ «Державний земельний банк» змінився керівник. 30 жовтня її члени більшістю голосів звільнили Ірину Іванову з посади голови та обрали на її місце колишнього міністра економіки й ексголову Ради Національного банку Богдана Данилишина. Про це йдеться у публікації «Главкома» «Земельний ва-банк. Держава і аграрії: хто кого «нагрів»?».
Для Данилишина це вже друге призначення на посаду голови наглядової ради Держзембанку. У грудні 2024 року він уже очолював цей орган, однак приблизно за місяць склав повноваження голови та члена наглядової ради.
Колишня очільниця наглядової ради Ірина Іванова розповіла «Главкому», що за день до її звільнення зустрічалася з головою Фонду державного майна Дмитром Наталухою. За її словами, посадовець наполягав, щоб вона добровільно залишила посаду.
«Наталуха дорікнув мені за те, що я нібито не займалася земельними бондами. Водночас мені відомо, що навесні Наталуха ходив до Офісу президента і пропонував ідею з випуском земельних бондів. Однак мені ніхто ніколи не давав із цього приводу жодних доручень. Крім того, це питання не звучало на жодних нарадах», – заявила Іванова.
Ексголова наглядової ради припускає, що Фонд держмайна може розглядати зміну юридичного статусу Держзембанку – перетворення товариства на акціонерне. Після цього, за її версією, могли б випускатися облігації внутрішньої державної позики у вигляді акцій, які зможуть придбати великі аграрії.
Водночас Іванова звернула увагу на скорочення земельних площ, які Держзембанк планує передавати в суборенду. За її словами, на одному з останніх засідань наглядової ради виконувач обов'язків директора Андрій Видиборець повідомив, що у 2027 році площі під суборенду планують зменшити з 69 тис. до 65 тис. га. Причиною він назвав наявність неплатників і розірвання договорів.
Іванова також припустила, що за призначенням Данилишина може стояти впливовий народний депутат із парламентського комітету з питань економічного розвитку. Нині керівництво комітетом зосереджене у першого заступника голови – народного депутата від «Батьківщини» Сергія Тарути. До січня 2026 року комітет очолював Дмитро Наталуха, який згодом перейшов працювати до Фонду держмайна.
За словами Іванової, доповідачем із питань припинення її повноважень та обрання Данилишина на позачерговому засіданні наглядової ради був Артем Глазунов. Вона стверджує, що Глазунов нині володіє компанією, яка до позачергових виборів 2019 року належала Наталусі, а також знайомий із ним щонайменше 15 років.
Сам Дмитро Наталуха заперечив, що схиляв Іванову до добровільної відставки. Він пояснив, що члени наглядової ради самостійно обирають і звільняють її голову шляхом голосування.
«Чи знав я, що ця пропозиція буде? Так, знав. Чи говорив я з Івановою? У нас була розмова, де я попередив: можливо, відбудуться зміни у складі наглядової ради, а новий склад може ухвалити рішення про зміну голови. Ми поговорили, щоб вона була до цього готова. Чи схиляв я її написати заяву? У жодному разі. Абсолютно – ні», – заявив голова ФДМУ.
Наталуха зазначив, що давно знайомий і з Івановою, і з Данилишиним, та має великі сподівання щодо нового голови наглядової ради. За його словами, подальший розвиток Держзембанку пов'язаний із розбудовою фінансових інструментів, зокрема сек'юритизацією та випуском земельних бондів. Досвід Данилишина як колишнього міністра економіки та голови Ради НБУ, на думку Наталухи, має допомогти в реалізації цих завдань.
«Главком» звертався по коментар до Богдана Данилишина, однак той не відповів на запит редакції.
Нагадаємо, ТОВ «Державний земельний банк» створили у серпні 2024 року шляхом корпоратизації державного підприємства «Фонд аграрних інвестицій». Це стало завершальним етапом підготовки проєкту «Земельний банк» до запуску перших онлайн-аукціонів з оренди державних земель.
«Главком» розплутував клубок конфліктів навколо Зембанку та розбирався, наскільки (не)ефективним є використання державних земель сільськогосподарського призначення.
Коментарі — 0