Обвал ринку газу. Звідки братиме гроші «Нафтогаз»: деталі фінплану

Обвал ринку газу. Звідки братиме гроші «Нафтогаз»: деталі фінплану
Закладені в кошторисі показники реальні для виконання, проте, як стверджують експерти, діюча фінансова модель «Нафтогазу» – помилкова
фото з відкритих джерел

Компанія отримає кредит ЄБРР на суму 17,7 млрд грн. Також очікується компенсація «Нафтогазу» 39 млрд грн з державного бюджету

Згідно з проєктом фінплану, у 2023 році «Нафтогаз України» планує отримати понад 146 млрд грн чистого доходу від реалізації товарів, робіт, послуг – це на 84 млрд грн менше порівняно з доходами компанії в 2022 році. Про це йдеться в проєкті розпорядження Кабінету міністрів «Про затвердження фінансового плану акціонерного товариства НАК «Нафтогаз України» на 2023 рік», який потрапив у розпорядження «Главкома».

Чистий прибуток у 2023 році планується у розмірі майже 26,5 млрд грн, тоді як в 2022 році «Нафтогаз» зазнав збитків на суму близько 4 млрд грн. А в 2021 році компанія заявляла про прибуток 57 млрд грн. Виплати на користь держави очікуються на суму близько 17 млрд грн.

Відомо, що компанія отримає кредит ЄБРР на суму 17,7 млрд грн. Також очікується компенсація «Нафтогазу» 39 млрд грн з державного бюджету за покладання в 2022 році механізму постачальника спеціальних обов`язків (ПСО) для побутових споживачів (покладання на «Нафтогаз» ПСО запроваджено урядом з метою стримати від зростання ціни на газ для населення – «Главком»). Кошти планують спрямувати для придбання природного газу. Також «Нафтогаз» отримає 36 млрд грн зі спеціального фонду державного бюджету для компенсації різниці в тарифах суб’єктам господарювання, які виробляють теплову енергію, з наступним погашенням ними заборгованості за спожитий природний газ.

Відомо, що надходження коштів за транзит газу скоротяться на 30% через форс-мажорні обставини.

Закладені в кошторисі показники реальні для виконання. «Але діюча фінансова модель «Нафтогазу» – помилкова», – вважає економічний експерт Олексій Кущ.

«Нібито будуть позитивні результати: є виручка, є прибуток, є перерахування в бюджет. Але якщо подивитися, як ця модель функціонує, то виходить що держава перерахує «Нафтогазу» у вигляді дотацій 39 млрд грн для виконання так званого режиму ПСО (постачальника спеціальних обов`язків). Ще 36 млрд грн отримають підприємства теплокомуненерго для компенсації різниці в тарифах на теплі послуги. А ціна на газ, яка закладається в тариф на теплопостачання і гарячу воду, буде відшкодована в рамках погашення заборгованості підприємств теплокомуненерго за газ, тобто кошти будуть передані «Нафтогазу». Сукупно «Нафтогаз» за рахунок держави отримає 36 та 39 млрд грн – загалом це буде 75 млрд грн», – пояснює Олексій Кущ.

У перші варіанти проєкту фінплану «Нафтогазу» менеджмент компанії закладав дотації на суму 327 млрд грн, тобто в чотири рази більше порівняно з нинішніми 75 млрд грн. Звісно, Мінфін та Мінекономіки забракували таку цифри, але й нинішня сума дотацій, на думку експертів, непомірно велика для часів війни.

Тобто для того, щоб сплатити в бюджет держави 17,2 млрд грн, «Нафтогаз» спочатку отримає дотації з бюджету на суму 75 млрд грн. «Або на кожну гривню, перераховану в бюджет, «Нафтогаз» отримає з бюджету 5 грн. В цьому і є помилковість цієї фінансової моделі», – продовжує Олексій Кущ.

На переконання експерта, «собівартість видобутку власного газу при раціональній організації фінансової моделі дозволяє «Нафтогазу» продавати газ населенню та підприємствам теплокомуненерго за ціною ПСО без додаткових дотацій з боку держави. При цьому газовий монополіст ще й отримуватиме прибуток».

Зазначимо, що зниження цьогорічних доходів компанії на 84 млрд грн порівняно з 2022 роком має об’єктивні причини, адже після минулорічного різкого зростання цін в Європі тепер газ дешевшає. Вплинуло на скорочення доходів газового монополіста ще й різке падіння споживання газу, адже в Україні зруйновані та окуповані цілі міста, села та багато промислових підприємств. Знизили споживання газу не лише побутові споживачі, але й підприємства теплокомуненерго та бюджетні організації.

Завдяки стабільно високим поставкам зрідженого газу (LNG) в Європу, ціни на європейському ринку почали падати – за перші три місяці року вони знизилися на 45% від ціни за аналогічний період 2022 року, а на початок серпня ціна впала до 26 євро/МВт-год (16,2 тис. грн за тисячу кубометрів). Тож середня ринкова ціна на газ на українському ринку також почала також знижуватися – протягом перших трьох місяців року – до 21,5 тис. грн за тисячу кубометрів (з ПДВ), це на 37% менше, ніж в аналогічний період 2022-го. На кінець липня ціна на Українській енергетичній біржі становила вже близько 12 тис. грн за тисячу кубометрів.

Через падіння цін скорочуються й доходи «Нафтогазу». Різке зниження обсягів споживання газу також б’є по фінансових показниках компанії. І попри те, що в 2022 році загалом Україна скоротила видобуток газу на 6% – до 18,5 млрд куб. м, тепер побутовим і промисловим споживачам майже вистачає газу власного видобутку. У проєкті фінплану «Нафтогазу» на 2023 рік передбачено незначні обсяги імпорту.

Нагадаємо, що станом на квітень 2023 року новий топ-менеджер «Нафтогазу» Олексій Чернишов вимагав від уряду 327 млрд грн компенсації з держбюджету. Проте місяці дискусій і узгоджень між «Нафтогазом», Кабміном і зовнішніми партнерами суттєво вгамували апетити верхівки компанії.

Читайте також:

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: